Які алкогольні напої, вироблені в Україні та імпортовані, підлягають маркуванню МАП?

опубліковано 15 серпня 2024 року о 15:10

Ефективний формат спілкування з бізнесом та громадськістю

Для оперативного зворотного зв’язку з платниками працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Якщо у Вас є питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, або пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на Комунікаційну платформу!

Які алкогольні напої, вироблені в Україні та імпортовані, підлягають маркуванню МАП?

Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування платники податків, які є виробниками та/або імпортерами таких продуктів, мають право відповідно до ст. 226 ПКУ не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування.

Відповідно до п. 21 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 01 жовтня 2024 року дозволяється зберігання та/або транспортування, та/або реалізація на митній території України товарів (продукції) за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТ ЗЕД без марок акцизного податку, якщо такі товари (продукція) вироблені в Україні або ввезені на митну територію України до 01 вересня 2024 року.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з пальним!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Зокрема, ст. 15 Закону № 481 передбачено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання/іноземному суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання/іноземного суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання/іноземному суб’єкту господарювання ліцензії є підставою для анулювання ліцензії.

Водночас, з 1 січня 2025 року набувають чинності норми Закону № 3817 в частині функціонування Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та внесення до нього змін.

Таким чином, якщо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії на право зберігання, оптової чи роздрібної торгівлі пальним (найменування юридичної особи або прізвища фізичної особи, місцезнаходження або місця проживання, адреси місця торгівлі в зв’язку з перейменуванням населеного пункту, вулиці тощо) відбуваються до 1 січня 2025 року, суб’єкт господарювання, у місячний термін з дня внесення таких змін, надає органу, що видав ліцензію, заяву у довільній формі про переоформлення ліцензії та документи, що підтверджують зміну таких відомостей.

ФОПу – платнику єдиного податку першої – третьої груп повернули завдаток: чи включається до доходу?

Відповідно до частини першої ст. 570 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (частина друга ст. 570 ЦКУ).

Правові наслідки порушення або припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, передбачено ст. 571 ЦКУ.

Згідно з частиною першою ст. 571 ЦКУ якщо порушення сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові задаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором (частина друга ст. 571 ЦКУ).

У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (частина третя ст. 571 ЦКУ).

З урахуванням частини першої ст. 547 ЦКУ письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга ст. 547 ЦКУ).

Отже, сума завдатку, яку сплачує фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (покупець) продавцю (кредиторові) в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені нею за договором, з метою підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання, так само як і аванс включається до загальної вартості товару. Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією із сторін (покупцем або продавцем), встановлених ст. 571 ЦКУ.

Згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ встановлено, що до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Враховуючи зазначене, сума завдатку, яка згідно з договором надавалася фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої – третьої груп (крім е-резидентів) як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу такої особи при її поверненні.

Якщо повернення завдатку відбувається фізичною особою – підприємцем –платником єдиного податку за повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів:

- в одному звітному (податковому) періоді – така сума не включається до доходу такої особи при її поверненні;

- в іншому звітному (податковому) періоді – такий платник єдиного податку повинен уточнити показники усіх попередньо поданих податкових декларацій платника єдиного податку, в яких була включена така сума (авансу, передплати). Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданих податкових декларацій.

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Норма 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 ПКУ не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – липень 2024 року

За січень – липень 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 15,7 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Переробна промисловість» – 15,6 %;

«Фінансова та страхова діяльність» – 12,2 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 11,2 %.

Найбільше зростання сплати за січень – липень 2024 року відносно січня – липня 2023 року відбулось у таких галузях:

«Фінансова та страхова діяльність» – зростання у 2,6 раза, або +73,7 млрд гривень;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 24,4 %, або +30 млрд гривень;

«Переробна промисловість» – зростання на 19,9 %, або +25,3 млрд грн;

«Професійна, наукова та технічна діяльність» – зростання на 73,1 %, або +20,1 млрд гривень.

Тренд податкового тижня - електронні сервіси

Другий день інформаційного податкового тижня «Запитай у податківця».

Сьогодні на розгляді – електронні сервіси від ДПС та порядок сплати податків.

На зв’язку з платниками - заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії Манушак Осипова, заступник начальника управління - начальник відділу податкових сервісів управління податкових сервісів Любов Косенко, в. о. заступника начальника відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Ірина Грабар.

Платників цікавили можливості застосунку «Моя податкова», такі як пошук фіскальних чеків, перевірка бізнес-партнерів, інформація про наявність/відсутність податкового боргу та багато іншого.

Відповіли на запитання щодо особливостей сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів: де знайти реквізити рахунків для сплати податків, особливості заповнення платіжної інструкції, строки та порядок повернення коштів, помилково сплачених не на той бюджетний рахунок тощо.

Наступна тема для обговорення - проведення податкових перевірок.

Чекаємо на нові запитання!

Про запровадження нових форм звітів щодо обсягів виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах

Державна податкова служба України повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 (зі змінами)*, який оприлюднено 02.08.2024 в Офіційному віснику України, 2024, № 67:

затверджено нові форми звітів щодо обсягів виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

визнано такими, що втратили чинність форми звітів, що були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49**.

Нові форми звітів запроваджуються з 01 жовтня 2024 року та подаються:

форма № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах»:

виробниками спирту етилового (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції/товару – щомісяця, до 10 числа наступного місяця;

малими виробництвами дистилятів – щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом;

малими виробництвами виноробної продукції – не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком;

форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах»:

суб’єктами господарювання (крім виробників), що здійснюють оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції – щомісяця, до 10 числа наступного місяця.

* Наказ Міністерства фінансів України 18.06.2024 № 296 «Про затвердження форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», порядків їх заповнення та Кодів, одиниць виміру та видів продукції / товару», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № № 1011/42356, 1012/42357, зі змінами, внесеними наказом від 11.07.2024 № 339 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 18 червня 2024 року № 296, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2024 за № 1059/42404;

** наказ Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», який був зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470.

Чи потрібно платнику дублювати свої реквізити в полі «Фактичний платник» платіжної інструкції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163 (із змінами), реквізит «Фактичний платник» заповнюється у випадках коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника (тобто за іншу особу). В інших випадках реквізит «Фактичний платник» платником не заповнюється.

Наприклад, юридичні особи (далі – головні підприємства) під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску за філії (у випадках, передбачених Податковим кодексом України) в обов’язкових реквізитах платіжної інструкції заповнюють реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства) та реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії).

Особливості подання до контролюючого органу декларації акцизного податку суб’єктом господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо особливостей подання декларації акцизного податку суб’єктами господарювання які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів (алкогольні напої) в декількох пунктах продажу (в т.ч. розташованих в населених пунктах, підпорядкованих різним органам самоврядування), які обслуговуються в одному або декількох контролюючих органах, повідомляє.

Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 14 Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.

Відповідно до пп. 222.2.3 п. 222.3 ст. 222 ПКУ суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України для сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (один Код території) складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього Коду території.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на територіях підпорядкованих різним органам самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються різними контролюючими органами, складає та подає Декларації до кожного контролюючого органу та заповнює Додатки 6 до Декларації окремо за кожним Кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.

Якщо у суб’єкта господарювання пункти продажу розташовані в декількох органах самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються одним контролюючим органом, то платник подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості Кодів територій окремо за кожним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.

Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію зведеної ПН, складеної відповідно до умов, визначених п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування, які мають поденний строк складання/реєстрації, встановлений пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.

Нові строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених починаючи з 16 січня 2023 року, становлять:

- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Разом з цим, Кодексом передбачено складання зведених податкових накладних, зокрема в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статті 188 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (абзац одинадцятий пункту 201.4 статті 201 Кодексу).

Так, у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг (абзац перший пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (зі змінами)).

Тобто, особливості складання/реєстрації зведених податкових накладних мають відмінності від податкових накладних, що складаються за кожною операцією з постачання товарів/послуг, у зв’язку з чим норми, визначені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, не охоплюють таку категорію як зведені податкові накладні.

Отже, за несвоєчасну реєстрацію зведеної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, якщо вона складена після 16.01.2023, штрафи застосовуються у розмірах, встановлених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.

Зокрема, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації зведеної податкової накладної (згідно з пунктом 198.5 статті 198, пунктом 199.1. статті 199, пунктом 201.4 статті 201 Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Податкова соціальна пільга з податку на доходи фізичних осіб

Сума загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати зменшується на суму ПСП у таких розмірах:

- ПСП для будь-якого платника податку становить 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України);

- ПСП для платника податку, який отримує двох чи більше дітей віком до 18 років, становить 100 % суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України;

- ПСП для платника, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном (піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину з інвалідністю у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років – 150 % суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України;

- ПСП для платників, визначених п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (зокрема, Герої України, учасники бойових дій під час Другої світової війни) становить 200 % суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

Блокування кваліфікованих сертифікатів за електронним запитом

Під блокуванням кваліфікованих сертифікатів розуміється тимчасове припинення чинності кваліфікованих сертифікатів.

Після блокування кваліфікованих сертифікатів, підписувач може протягом тридцяти календарних днів поновити строк чинності кваліфікованих сертифікатів. Блоковані кваліфіковані сертифікати будуть автоматично скасовані Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, якщо протягом зазначеного строку клієнт не поновить їх чинність.

Для блокування власних кваліфікованих сертифікатів у засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» необхідно обрати підпункт «Заблокувати власні сертифікати» в пункті меню «Сертифікати та СВС».

Після зчитування особистого ключа підписувачу необхідно підтвердити наміри щодо блокування кваліфікованих сертифікатів.

Після відправки запиту на блокування кваліфікованих сертифікатів з’явиться вікно «Результат обробки запиту».

Детальніше – на вебпорталі ДПС України за посилання

https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/nadannya-elektronnih-dovirchih-poslug/blokuvannya-kvalifikovanih-sertifikativ-za-elektronnim-zapitom/

Збір за місця для паркування транспортних засобів поповнив місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 23,7 млн гривень

Протягом семи місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 23,7 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року сума надходжень виросла майже на 1,5 млн грн, або на 6,7 відсотків.

Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Останній день сплати збору за місця для паркування транспортних засобів за ІІ квартал 2024 року – 19.08.2024.

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

До відеогалереї⇓

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11235.html

Діють нові довідники податкових пільг

№ 125/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

№ 125/2 – Довідник інших податкових пільг .

Нагадуємо, що у довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.

Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють контролюючі органи на підставі інформації, наявної у поданих такими особами податкових деклараціях.

Ознайомитись з довідниками можливо за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Понад 5,3 млрд грн ПДФО – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету

У січні – липні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 5,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що на понад 703,0 млн грн, або на 15,1 відс., більше ніж у січні – липні 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця обласної податкової подякувала платникам за сумлінну сплату податків до бюджетів та звернула увагу, що сума грошових коштів у вигляді міжнародного або вітчизняного гранту, крім бюджетного гранту, виплачена вітчизняними або іноземними організаціями, включається до доходу фізичної особи – резидента та підлягає оподаткуванню ПДФО і військовим збором.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації про майновий стан та доходи.

Cплата податкових зобов’язань з орендної плати за землю на постійному контролі

Одним з найбільших платників плати за землю Дніпропетровської області, які мають у користуванні земельні ділянки на умовах оренди згідно укладених з органами місцевого самоврядування договорів оренди земельних ділянок міста, на 2019 рік задекларовано та в подальшому зменшено податкове зобов’язання з орендної плати за землю.

Не погодившись з рішенням ради щодо розміру ставки оподаткування, платником подано позов до суду.

Документальною перевіркою податкової звітності з орендної плати за землю, проведеною фахівцями Східного міжрегіонального управління ДПС та Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, донараховано занижену суму податкового зобов’язання. Не погодившись з результатами перевірки платником направлено позов щодо скасування податкового повідомлення – рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Після судових оскаржень рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлених ставок орендної плати за землю та результатів перевірки, в частині донарахування орендної плати за землю, при перегляді раніше прийнятих рішень за нововиявленими обставами, прийнято рішення щодо відмови платнику у задоволенні позову.

У серпні поточного року платником подано уточнюючі податкові декларації з орендної плати за землю на 2019 рік збільшивши податкові зобов’язання на суму 411 103,4 тис грн, які сплачені до бюджету.

Запитай у податківця

Сьогодні стартував інформаційний податковий тиждень «Запитай у податківця». Щодня з 12 по 16 серпня о 10-00 податківці Дніпропетровщини відповідатимуть на питання платників.

Офіційні джерела інформування бізнес-суспільства - тематика першого дня інформаційного податкового тижня.

З платниками спілкувались заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов та начальник управління інформаційної взаємодії Манушак Осипова.

Платників зацікавили формати спілкування з фахівцями податкової служби регіону, такі як, «гарячі лінії», комунікаційна податкова платформа. Ознайомили учасників заходу з інформаційними ресурсами податкової служби у мережі Інтернет - субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Фейсбук та YouTube-канал «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Завтра, 13 серпня, розглянемо питання використання електронних сервісів, чекаємо на запитання від платників!

Рухаємось вперед разом!

У липні до загального фонду державного бюджету надійшло 12,8 млрд грн акцизного податку

У липні 2024 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 12,8 млрд грн. Це становить 102 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,2 млрд грн), та на 3,4 млрд грн, або 35,7 відс. перевищує надходження липня минулого року.

Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень акцизного податку з вироблених та ввезених в Україну продукції (товарів):

тютюнових виробів – на 0,6 млрд грн, або 106,8 відс. від доведеного завдання (8,86 млрд грн);

електричної енергії – на 0,2 млрд грн, або 136,8 відс. від доведеного завдання (0,5 млрд грн);

лікеро-горілчаної продукції – на 0,14 млрд грн, або 117 відс. від доведеного завдання (0,8 млрд гривень).

Новації законодавства, пов’язані зі сплатою / поверненням платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 10 серпня 2023 року № 3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» внесено зміни до пункту 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме.

Пункт 43.1 ст. 43 «Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені» ПКУ доповнено абзацом другим такого змісту:

Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Доступ до публічної інформації: податківцями Дніпропетровщини опрацьовано 212 запитів

Упродовж січня – липня 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 212 запитів на отримання публічної інформації (у т. ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2023 року). У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року кількість запитів збільшилась на 45 одиниць (січень – липень 2023 року – 163 письмові запити).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 207 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

- 5 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:

· Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;

· Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

· Інформація із системи обліку публічної інформації;

· Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

У січні – липні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 221 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень від платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році зменшилась на 19 одиниць (січень - липень 2023 року – 240 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо роботи структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) – 126 звернень (57,1%);

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 40 звернень (18,1%);

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 10 звернення (4,6%).

- щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 2 звернення (1 %)

Протягом січня – липня 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 81 звернення, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр», загальна тематика яких:

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 25 (30,86%);

- контрольно-перевірочна робота – 17 (20,99%);

- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 19 (23,46%);

- податкова заборгованість – 2 (2,47%);

- податкова знижка – 2 (2,47%);

- інші питання – 16 (19,75%).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА надійшло 7 звернень, загальна тематика яких:

- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 3 (42,86%);

- податок на майно – 2 звернення (28,56%)

- отримання довідки про доходи – 1 (14,29%);

- інші питання – 1 (14,29%).

При цьому, у січні – липні 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 96 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 19 звернень.

З початку поточного року до податкової служби Дніпропетровщини від громадян надійшло 453 звернення

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів – один із пріоритетних напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».

Так, у січні – липні 2024 року до ГУ ДПС надійшло 453 звернень громадян, з них: 453 заяви.

Загальна тематика письмових звернень:

- інформування про ухилення від сплати податків – 215 звернень (47,5 %);

- контрольно-перевірочна робота – 72 звернення (15,9 %);

- податок на майно – 55 звернень (12,1 %);

- аграрна політика та земельні відносини – 25 звернень (5,5 %);

- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 14 звернень (3,1 %);

- інші питання – 72 звернення (15,9%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 220 одиниць (січень – липень 2023 року – 233 звернення).

На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.

Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

У січні – липні 2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 5 особистих прийоми громадян.

Як отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом?

Для отримання Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску (далі – Витяг) платнику необхідно:

1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» КЕП.

2. У пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» створити Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/F1300207».

3. Обрати період, за який платник бажає отримати Витяг (за кожний рік Запит подається окремо).

4. Встановити позначку для розрахунку пені (якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту). Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки».

5. Встановити позначку для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів.

6. Встановити позначку для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі – КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь-якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.

7. Надіслати Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.

8. Отримати Витяг за формою «J/F1400207».

Платникам про особливості сплати екологічного податку

Відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);

- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п.п. 242.1.5 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій) (п.п. 242.1.6 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Згідно з абзацами першим і другим п.п. 69.16 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Починаючи з 01 січня 2023 року в частині територій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), екологічний податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території.

Дати початку та завершення бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій (абзац сьомий п.п. 69.16 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац восьмий п.п. 69.16 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік територій затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Наказ № 309).

Отже, починаючи з 01.01.2023 екологічний податок не нараховується та не сплачується за об’єкти оподаткування, визначені підпунктами 242.1.1 − 242.1.3 та 242.1.5 п. 242.1 ст. 242 ПКУ, які розташовані на територіях, включених до Переліку територій, за період з першого числа місяця, в якому було визначено дату початку бойових дій/тимчасової окупації на відповідній території до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій/тимчасової окупації на відповідній території відповідно до даних Переліку територій.

Щодо зберігання пального без отримання дозвільних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пунктом 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» установлено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, в доповнення до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є акцизним складом:

- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;

- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, зазначені в абзаці другому цього пункту, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Отже, при визначенні загального обсягу пального 2000 літрів, яке зберігається для заправлення електрогенераторної установки, на об’єкті, що забезпечений електрогенератором без отримання дозвільних документів, кількість пального в баку такої електрогенераторної установки не враховується.

Який код регіону зазначається юридичною особою у колонці 9 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи?

Підпунктом 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, зокрема, визначено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) є невід’ємною частиною Декларації.

Формою Додатка 1 до Декларації передбачено заповнення колонки 9 «код регіону», в якій платники самостійно зазначають цифровий код регіону місця розташування відповідної земельної ділянки – 2 знаки.

При заповненні колонки 9 «код регіону» Додатка 1 до Декларації юридична особа використовує такі коди регіонів України (областей): 02 – Вінницька, 03 – Волинська, 04 – Дніпропетровська, 05 – Донецька, 06 – Житомирська, 07 – Закарпатська, 08 – Запорізька, 09 – Івано-Франківська, 10 – Київська, 11 – Кіровоградська, 12 – Луганська, 13 – Львівська, 14 – Миколаївська, 15 – Одеська, 16 – Полтавська, 17 – Рівненська, 18 – Сумська, 19 – Тернопільська, 20 – Харківська, 21 – Херсонська, 22 – Хмельницька, 23 – Черкаська, 24 – Чернівецька, 25 – Чернігівська, 26 – м. Київ.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця (далі – заява із скаргою). Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами), що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Пунктом 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у вказаному пункті.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (у тому числі строків, визначених ПКУ для формування податкового кредиту), крім окремих строків, визначених зазначеним пунктом.

Крім того, п. 102.9 ст. 102 ПКУ, який діяв до 01.08.2023, було передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Таким чином, перебіг строку, передбаченого п. 201.10 ст. 201 ПКУ для подання платником податків заяви із скаргою, зупинявся з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023. Такий перебіг строку, починаючи з 01.08.2023, продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на подання Заяви із скаргою, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.

Туристичний збір: понад 8,0 млн грн – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом семи місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 8,0 млн грн туристичного збору. У порівнянні з січнем – липнем 2023 року надходження збільшились на понад 1,6 млн грн, або на 25,1 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу XII ПКУ:

- внутрішній туризм – переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;

- в’їзний туризм – прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Порядок повернення платежів з бюджету

- на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;

- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків

- для юридичних осіб шаблон «J1302001»,

- для фізичних осіб шаблон «F1302002».

Слід зазначити, що відповідно до зазначеної статті ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Також звертаємо увагу, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Екологічний податок – важливий механізм регулювання негативного впливу на природу

Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, своєчасна сплата екологічного податку сприяє компенсації негативного впливу на навколишнє середовище.

За словами керівниці податкової служби регіону, платники Дніпропетровщини з початку 2024 року спрямували до загального фонду державного бюджету майже 123,7 млн грн екологічного податку. Це на понад 24,9 млн грн, або на 25,2 відс. більше ніж у січні – липні 2023 року.

«Активність бізнесу Дніпропетровщини забезпечує позитивну динаміку надходжень до бюджетів. Висловлюю вдячність нашим платникам за роботу і своєчасно сплачені податки і збори», - зазначила Наталя Федаш.

Критично важливий бізнес – у фокусі уваги

У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації відбулось чергове засідання комісії із визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровщини в особливий період.

Очолив захід в. о. першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрій Кульбач.

Від податкової служби регіону у заході прийняла участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Комісією розглянуті пропозиції щодо підприємств – претендентів на включення до переліку критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області.

Працюємо разом!

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС у січні – липні отримали майже 301,2 тис. користувачів

Протягом січня – липня 2024 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались майже 301,2 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано 772,9 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 175,4 тис. фізичних осіб протягом січня – липня 2024 року отримали 359,5 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 125,8 тис. юридичних осіб отримали майже 413,4 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 85,8 тис. платників, з яких 36 тис. – юридичних та 49,8 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перевипуск на 1 рік 280,8 тис. сертифікатів для 114,4 тис. платників, з яких 40,1 тис. – юридичні особи, 74,3 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано 248,9 тис. сертифікатів, у тому числі 27 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано майже 14,1 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі: чи застосовувати РРО та/або ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) повідомляє, що відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (п. 7 ст. 16 Закону № 3817).

Роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (п. 1 ст. 23 Закону № 3817).

У заяві про отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами повинні міститися відомості, зокрема, про адресу місця роздрібної торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО), книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (далі – РК), наявних у місці роздрібної торгівлі.

Пунктом 6 розд. І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 із змінами та доповненнями, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;

- надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій (далі – надавач платіжних послуг платника/отримувача/стягувача). До надавачів платіжних послуг належать банки та небанківські надавачі платіжних послуг.

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК (ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до п. 1 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Тобто, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови застосування РРО та/або ПРРО в установленому Законом № 265 порядку, під час видачі споживачу алкогольної продукції та обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Зокрема, Додаток 3 «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації.

Згідно з приміткою до розд. «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» Декларації та абзаців другого і третього п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Тобто, Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3) з розрахунком МПЗ за 2023 рік подається у складі Декларації на 2024 рік.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до абзацу другого п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Тимчасово, з 01 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями Російської Федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації Російською Федерацією (абзац перший п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій (абзац третій п.п. 69.14 та абзац третій п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац четвертий п.п. 69.14 та абзац четвертий п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік територій затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Наказ № 309), відповідно до якого у розд. І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), а у розд. ІІ – тимчасово окуповані російською федерацією території України. Отже, для цілей справляння єдиного податку четвертої групи відповідно до підпунктів 69.14, 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки перелік територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією.

За період 2023 року, на який поширюються норми підпунктів 69.14 та 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо ненарахування плати за землю та єдиного податку четвертої групи, не нараховується загальне МПЗ.

Враховуючи вищезазначене, юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи (далі – платник), яка має у власності (оренді) земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, внесених до Переліку територій, повинна подавати Додаток 3 у складі Декларації на 2024 рік, який є її невід’ємною частиною.

При цьому якщо платник має підстави не нараховувати та не сплачувати МПЗ за 2023 рік (підпункти 69.14, 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), він подає Додаток 3 у складі Декларації на 2024 рік з декларуванням об’єктів оподаткування – кадастрових номерів, площ земельних ділянок та не нараховувати податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками та «0»).

Крім того, згідно з абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи (абзац восьмий п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року (абзац шостий п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Неподання фізичною контролюючою особою одночасно з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи Звіту про КІК: які наслідки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК). Зокрема, п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено, що фізичні особи – контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до абзацу першого п. 120.7 ст. 120 ПКУ неподання контролюючою особою Звіту про КІК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з абзацом другим п. 120.7 ст. 120 ПКУ несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання Звіту про КІК та підтверджувальних документів, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ (абзац шостий п. 120.7 ст. 120 ПКУ).

Абзацом сьомим п. 120.7 ст. 120 ПКУ визначено, що неподання Звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених п. 120.7 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Водночас, Законом України від 09.05.2024 № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» внесені зміни до підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доповнивши його п. 72, яким передбачено, що тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим п. 120.7 ст. 120 ПКУ.

Коли будуть зареєстровані в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких було зупинено, після набрання законної сили рішенням суду щодо такої реєстрації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Відповідно до п. 200 прим. 1.1 ст. 200 прим. 1 ПКУ система електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, зокрема, суми податку, на яку платники мають право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (далі – реєстраційна сума), а також суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Формула, за якою здійснюється обрахунок реєстраційної суми, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ. Величина кожного із показників, що є складовими такої формули, формується автоматично та змінюється у міру надходження до СЕА ПДВ інформації, зокрема, щодо зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них, митних декларацій та аркушів коригування до них, зарахованих на рахунок у СЕА ПДВ коштів, поданої податкової звітності та іншої інформації, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ, яка впливає на показники складових формули.

Згідно з п. 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (SПеревищ.), а сума визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (SНакл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ., зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 01 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах. незалежно від значення показника SНакл., визначеного відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацем першим п. 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (SПеревищ.).

Після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН податкова накладна/розрахунок коригування реєструються в ЄРПН тією датою, за якою їх було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.

Отже, податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено будуть зареєстровані у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення) тією датою, за якою їх було надіслано до ДПС за умови достатньої реєстраційної суми визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

При цьому якщо на дату набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН недостатньо реєстраційної суми (визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ), то така реєстрація відбувається за рахунок SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 01 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах, за умови, що сума ПДВ, вказана в незареєстрованих податкових накладних/розрахунках коригування в повному складі включена до складу податкових зобов’язань податкової декларації за відповідний період та платником сплачено всі задекларовані зобов’язання з ПДВ до бюджету.

Водночас, з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН після набрання законної сили рішенням суду пропонуємо звертатись письмово до ДПС.

Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) звертає увагу, що відповідно до п. 27 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), касир вимагає пред’явити паспорт/е-паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень – словами, копійок – цифрами). Одержувачі пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.

Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Разом з тим, п.п. 3 п. 58 розд. VI Положення № 148 визначено, що контролюючий орган під час проведення перевірки визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам. Сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий п. 27 розд. III Положення № 148), додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Враховуючи зазначене, відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях є порушенням вимог п. 27 розд. III Положення № 148.

Водночас, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання більш детального роз’яснення з порушеного питання.

Майже 361,3 млн грн податку на прибуток підприємств спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – липні 20242 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло майже 361,3 млн грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 118,1 млн грн, або на 48,6 відсотків.

Звертаємо увагу, що юридичні особи, платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах – власники земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, незалежно від того, чи використовуються такими особами ці ділянки для сільськогосподарського товаровиробництва (надання послуг) чи ні, а також у разі відсутності такого виду діяльності серед інших видів діяльності, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, для розрахунку різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів застосовують положення п.п. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як для платників податку, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік менше 75 відс. – суми сплачених податків, зборів, платежів у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

За яким ідентифікатором форми подається Звіт про контрольовані операції починаючи з 01.08.2024?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Форма та Порядок складання Звіту затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8.

06.02.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2023 № 725 (далі – Наказ № 673), згідно з яким, зокрема, форму Звіту викладено в новій редакції.

Згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена електронна форма Звіту (у редакції Наказу № 673) з додатками за ідентифікатором форми J0104707 (подається з 01.08.2024).

З початку року від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 8,8 млрд грн ПДВ

Протягом січня – липня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 8,8 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це на понад 1,8 млрд грн,або на 25,6 відс., більше ніж показник минулорічного відповідного періода.

Очільниця регіону подякувала платникам за фінансову підтримку держави та нагадала, що суб’єкти господарювання (в тому числі новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Фідбек від податківців: продовжуємо комунікації з Федерацією організацій роботодавців Дніпропетровщини

За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) в рамках Меморандуму про співпрацю між ГУ ДПС та Федерацією організацій роботодавців Дніпропетровщини (ФОРД) відбулось чергове засідання робочої групи.

Головна мета комунікації – взаємодія податкової служби з платниками щодо обговорення актуальних питань. Такий механізм реалізації податкової політики сприяє забезпеченню неперервного розвитку податкових відносин між бізнесом, громадськістю, з одного боку, та податковими органами – з іншого.

Питання реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості, податкова заборгованість – сфера обговорення учасниками заходу.

Як зазначила Наталя Федаш, сьогодні комунікація з платниками є першочерговим завданням. Оперативне доведення до платників положень та новацій податкового законодавства, проведення роз’яснювальної роботи – пріоритет податкової політики.

ДПС фіксує порушення у сфері продажу дороговартісної техніки та електроніки, у тому числі техніки «Apple»

Державна податкова служба України інформує, що ДПС на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз діяльності суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції при продажу товарів, у тому числі дороговартісної техніки «Apple», щодо дотримання ними порядку проведення розрахунків.

Так, підрозділами податкового аудиту ДПС за результатами організованих у 2024 році контрольно-перевірочних заходів, проведених у місцях роздрібного продажу дороговартісної техніки, у тому числі техніки «Apple», встановлено численні порушення порядку проведення розрахунків, за які територіальними органами ДПС донараховано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 162 млн гривень.

Лише у липні поточного року територіальними підрозділами податкового аудиту активізовано заходи податкового контролю та проведено 230 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу техніки, у тому числі техніки «Apple», за результатами яких очікується донарахування порушникам штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму понад 72 млн гривень.

Під час перевірок встановлено численні порушення порядку проведення розрахунків, зокрема, не проведення розрахунків через фіскальні реєстратори, реалізація товару, який не облікований у встановленому законодавством порядку за місцем його продажу (працівникам ДПС не надаються підтверджуючі документи щодо походження товарів).

Слід також відмітити, що з метою встановлення реальних показників виторгів під час перевірок працівниками податкової здійснювався хронометраж за веденням господарської діяльності платників податків, за результатами якого виторги зростали у десять і більше разів.

Крім того, під час фактичних перевірок встановлено близько 120 випадків використання праці осіб без належного оформлення трудових відносин.

ДПС закликає суб’єктів господарювання здійснювати діяльність у сфері торгівлі дороговартісної техніки та електроніки в правовому полі, виходити з «тіні» шляхом застосування фіскальних реєстраторів розрахункових операцій, використання оформленої найманої праці осіб, реалізації дороговартісного товару, який облікований у встановленому законодавством порядку та має підтверджуючі документи щодо походження.

Робота ДПС щодо виявлення суб’єктів господарювання, які здійснюють нелегальну торгівлю продукцією «Apple», у тому числі, які не фіксують розрахункові операції та не забезпечують прозорість операцій шляхом реєстрації всіх продажів товарів через фіскальні реєстратори, триватиме надалі.

З початку 2024 року ДПС опрацьовано 1548 запитів на отримання публічної інформації

У січні – липні 2024 року Державною податковою службою України опрацьовано 1548 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 1339 запитів надійшло електронною поштою, 198 – поштою, 10 – особисто від запитувача, 1 – телефоном.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 874 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 560 запитів на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 5, від представників медіа – 109.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 718, відмовлено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 509, надіслано належним розпорядникам інформації – 294.

Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 77,7 відс. від загальної кількості запитів.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Щодо уточнення сплачених сум податку на прибуток з деяких доходів нерезидентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з підпунктом «ґ» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) лізингова/орендна плата – є дохід, отриманий нерезидентом із джерелом його походження з України, який оподатковується в порядку і за ставками, визначеними Кодексом.

Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Протягом 2017 – 2023 років на користь нерезидентів, які зареєстровані в юрисдикціях, в яких термін «роялті» включає в собі плату за користування обладнанням, здійснено виплати доходів у вигляді лізингу на загальну суму 13 100 млн грн, що звільнені від оподаткування.

Значні виплати здійснюються на користь компаній, що зареєстровані в Республіці Кіпр (64 %), Туреччині (11 %), Португалії (11 %), Естонії (3 %), Польщі (3 %) та інші.

Зокрема, у 27 конвенціях про уникнення подвійного оподаткування (Естонія, Польща, Литва, Латвія, Болгарія, Бразилія, Чехія, Кіпр, Азербайджан, Алжир, В’єтнам, Єгипет, Йорданія, Ісландія, Казахстан, Саудівська Аравія, Лівія, Марокко, Мексика, Монголія, Пакистан, Сінгапур, Словенія, Таїланд, Туреччина, Туркменістан, Узбекистан) (далі – Конвенцій) відповідно до статті 12 термін «роялті» означає платіж, зокрема, за користування або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Конвенцій, при їх застосуванні Договірною Державою будь-який термін, не визначений в конвенціях, має те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави щодо податків, на які вони поширюються, якщо з контексту не випливає інше.

Відповідно до пункту 1 статті 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.1969 (далі – Віденська конвенція), договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їх контексті, а також у світлі об’єкта і цілей договору. Стаття 32 Віденської конвенції дозволяє звертатися до додаткових засобів тлумачення, в тому числі до підготовчих матеріалів та до обставин укладення договору, якими для цілей конвенцій про уникнення подвійного оподаткування є Коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР та Коментарі до Типової конвенції ООН про уникнення подвійного оподаткування у відносинах між розвинутими країнами та країнами, які розвиваються (далі – Типова конвенція ООН).

Враховуючи те, що визначення «роялті», викладене у статті 12 Конвенції, відповідає пункту 3 статті 12 Типової конвенції ООН, необхідно звертатися до Коментарів до неї.

Відповідно до пункту 13.2 Коментарів до статті 12 Типової конвенції ООН, промислове, комерційне чи наукове обладнання може також включати (перелік не є вичерпним) кораблі, літаки, автомобілі та інші транспортні засоби, крани, контейнери, супутники, трубопроводи та кабелі тощо.

Враховуючи вказане вище, при застосуванні Конвенції в Україні для цілей класифікації платежу (винагороди, компенсації) як платежу за «користування або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням» термін «промислове, комерційне або наукове обладнання» необхідно тлумачити в широкому сенсі, таким чином, щоб він охоплював будь-яку комбінацію механізмів, приладів та інструментів.

Відтак, реалізація Україною свого права на оподаткування відповідно до Конвенцій вимагатиме сплати податку в Україні у джерела виплати на платежі, які компанії – резиденти України здійснюють на користь резидентів інших країн за користування (оренду) промисловим, комерційним або науковим обладнанням, у тому числі кораблями, літаками, автомобілями та іншими транспортними засобами, кранами, контейнерами, супутниками, трубопроводами та кабелями (перелік не є вичерпним), оскільки ці платежі розглядаються як роялті відповідно до пункту статті 12 конвенцій.

Разом з тим, зауважуємо, що відповідно до підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.

Звертаємо увагу платників, що добровільне уточнення сплачених сум податку на прибуток з доходів нерезидентів дозволить бізнесу зменшити тягар сплати штрафних санкцій та пені, які нараховуються при проведенні контрольно-перевірочної роботи.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з підакцизними товарами на підставі ліцензій!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) повідомляє, що відповідно до п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) суб’єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, до дня набрання чинності Законом № 3817 здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності:

- подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-B «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481);

- сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, або до дня отримання нової ліцензії.

Суб’єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Пунктом 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 також встановлено:

- механізм розрахунку суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту;

- право суб’єкта господарювання звернутися до органу ліцензування для уточнення суми несплачених чергових платежів, яка підлягає сплаті;

- наслідки для суб’єкта господарювання у разі невиконання ним вимоги щодо плати чергових платежів (визнання недійсною ліцензії з дати закінчення строку її дії та визнання такою, що провадилася без наявності ліцензії із застосуванням фінансових санкцій, визначених Законом № 481 – для ліцензій, строк дії яких закінчився у визначений п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 період; припинення дії ліцензії у порядку, визначеному Законом № 481, з дня несплати першого чергового платежу – для ліцензій, строк дії яких не закінчився у період дії воєнного стану).

Воєнний стан: дії платника акцизного податку, який до 27.07.2024 припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) суб’єкт господарювання, який у період починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, до дня набрання чинності Законом № 3817 припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481), зобов’язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності:

- подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

- сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Заява про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, оформлюється суб’єктом господарювання у довільній формі та подається у паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У заяві про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зазначаються такі відомості:

- про суб’єкта господарювання:

• для юридичних осіб – найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;

• для фізичних осіб – підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), контактний номер телефону, адреса електронної пошти;

• для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст.63 та п. 64.6 ст. 64 ПКУ, контактний номер телефону, адреса електронної пошти;

• для іноземних суб’єктів господарської діяльності – найменування та податковий номер постійного представництва, контактний номер телефону, адреса електронної пошти;

• реквізити ліцензії (ліцензій) на право провадження відповідного виду господарської діяльності (реєстраційний номер, дата видачі/надання, строк дії), провадження якої за рішенням суб’єкта господарювання припинено у період, визначений абзацом першим п. 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817;

• дата припинення провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Пунктом 6 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 також встановлено:

- механізм розрахунку суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту;

У разі постачання комунікаційних послуг юридичні особи не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з набранням чинності 01.01.2022 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1089) платники податків – юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Так, п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої ‒ третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Тобто заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.

Відповідно до Закону № 1089 оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг ‒ суб’єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. На відміну від попереднього Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022), який розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).

Водночас для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за № 1054/34025. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами КВЕД ДК 009:2010, які суб’єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

Класифікація видів економічної діяльності (далі ‒ КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396. Цей наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність із надання послуг доступу до мережі «Інтернет» не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».

Отже, юридичні особи, які подають заяву на реєстрацію платника єдиного податку третьої групи із зазначенням КВЕД класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», на сьогодні не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Звертаємо увагу, що платники єдиного податку – юридичні особи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Також реєстрація платником єдиного податку – юридичної особи може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

При цьому наголошуємо, що анулювання платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи з Реєстру платників єдиного податку відбувається виключно у разі здійснення таким суб’єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 317,4 млн грн єдиного податку

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 317,4 млн гривень.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі – 10 відсотків;

у II кварталі – 10 відсотків;

у III кварталі – 50 відсотків;

у IV кварталі – 30 відсотків.

Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

На Дніпропетровщині платники сумлінно поповнюють місцеві бюджети рентною платою

Протягом січня – липня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платниками спрямовано понад 1,0 млрд грн рентної плати. Порівняно з відповідними семи місяцями минулого року надходження виросли майже на 561,8 млн грн, темп росту – 214,7 відсотків.

Нагадуємо, що рентна плата – це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Військовий збір: на підтримку обороноздатності платники Дніпропетровщини з початку поточного року спрямували понад 1,3 млрд гривень

Упродовж січня – липня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників надійшло понад 1,3 млрд грн військового збору. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились на понад 39,1 млн грн, або на 3 відс., у порівнянні з січнем – липнем 2023 року.

Очільниця обласної податкової висловила вдячність платникам за підтримку обороноздатності країни та звернула увагу, що 30.08.2024 – останній день сплати військового збору з доходів, нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок та у вигляді процентів на вклади члена кредитної спілки, а також нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2024 року.

Комунікаційна податкова платформа: порядок нарахування та терміни сплати мінімального податкового зобов’язання

За зверненням фермерського господарства на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.

Фахівцями надані роз’яснення щодо порядку нарахування та термінів сплати мінімального податкового зобов’язання.

Під час спілкування податківці відповіли на усі запитання платника та підкреслили переваги користування електронними сервісами від ДПС України.

Комунікації з платниками тривають!

Представники ДПС та РБО обговорили питання оподаткування

Актуальні питання оподаткування, з якими звертаються платники до Ради бізнес-омбудсмена, обговорили сьогодні представники ДПС та РБО під час засідання експертних груп за участі в. о. заступника Голови ДПС Євгенія Сокура та Бізнес-омбудсмена Романа Ващука.

Як відзначив Євгеній Сокур, на сьогодні співпраця податкової служби та РБО є результативною, про що свідчить динаміка надходження звернень. Так, з початку цього року проведено 7 засідань експертних рад, на яких розглянуто звернення від 224 компаній.

«Наші зустрічі завжди є конструктивними, адже дають змогу виявити ті моменти, де нам потрібно з вами працювати. Приємно, що більше половини рішень приймаються позитивно на користь платника, а це свідчить про те, що РБО фахово працює над відбором звернень платників, які мають потенціал та виконують податкове законодавство, і ДПС, у свою чергу, оперативно опрацьовує усі ризики та надає потрібну інформацію, що допомагає неупередженому вирішенню справ», – зазначив Євгеній Сокур.

Він також акцентував увагу на запровадженні експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками, ухваленому Урядом наприкінці минулого місяця. За його словами, він закладає основи програми CRM в роботі податкової служби і є підґрунтям для переформатування її діяльності.

Під час зустрічі учасники розглянули питання адміністрування податку на додану вартість, зупинення реєстрації податкових накладних. Також було обговорено стан виконання податковою службою судових рішень, обмін інформацією з митними органами.

Представники ДПС надали відповіді на питання платників, розʼяснили окремі норми податкового законодавства.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Порядок оподаткування податком на додану вартість послуг, отриманих платником ПДВ від нерезидента...

Порядок оподаткування податком на додану вартість послуг, отриманих платником ПДВ від нерезидента
Чи може платник ПДВ заявляти бюджетне відшкодування за отриманими послугами від нерезидента, незареєстрованого як платник цього податку?

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 Кодексу (пункт 186.4 статті 186 Кодексу).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 Кодексу.

Так, згідно з пунктом 180.2 статті 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 2081 Кодексу.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу. При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 208.2 статті 208 Кодексу).

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 Кодексу).

Слід відмітити, що згідно з пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в підпунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та, зокрема, у разі складання податкової накладної при постачанні послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України, зазначається тип причини «21».

Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, зокрема, що у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані. Розділ Б податкової накладної заповнюється без особливостей.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу.

Підпунктом «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу визначено, зокрема, що сума від’ємного значення, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Виходячи з норм підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу, платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові)

Попередня

Легалізація ринку праці сьогодні піднімає обороноздатність країни і бюджетні можливості громад!

Наступна

Відключення електроенергії: як підготуватися