Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає своєї актуальності й у XXI столітті для жодної країни світу. На сьогодні для українців, в умовах воєнного стану, ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми як всередині країни, так і за її межами став ще більшим. Багато громадян переїхали із зони бойових дій в інші регіони або за кордон та шукають нову роботу. Якщо раніше поняття «торгівля людьми» охоплювало здебільшого сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів. Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, - це ознаки торгівлі людьми:

- забрали паспорт або інші документи;

- позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;

- пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;

- погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;

- за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;

- примушували відпрацьовувати вигадані борги;

- працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;

- людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;

- примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;

- попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:

- безробітні люди працездатного віку;

- жителі сільської місцевості;

- люди, які мають низький рівень доходів;

- особи, що працюють за кордоном нелегально;

-особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;

- люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;

- особи, які працюють у сфері розваг;

- особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;

- діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.

Що ж робити людям, які стали жертвами трудової експлуатації? Перш за все, закликаємо потерпілих або людей, яким загрожує небезпека, звертатися на урядову «гарячу» лінію з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 15-47.

Також допомогу завжди можна отримати за наступними номерами:

0 800 500 202 / 102 «гаряча лінія» Національної поліції України

0 800 213 103 контакт-центр системи безоплатної правової допомоги

527 «гаряча лінія» з протидії експлуатації

0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації

0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 національна дитяча «гаряча лінія»