За яких умов фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;

- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Як здійснюється скасування реєстрації ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);

щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

Застосування РРО / ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Постановою КМУ від 23.08.2000 року № 1336 (у редакції від 23.12.2021 року № 1359), яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) (п. 1 Переліку №1336).

Ця норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

- такими підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності становить:

– 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів) (п. 2 Постанови № 1336).

Увага! Оновлено форму Повідомлення про прийняття працівника на роботу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) звертає увагу платників, що 05.01.2022 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 № 1392 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 і від 17 квітня 2019 р. № 328» (далі – Постанова № 1392), якою внесено зміни до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами (далі – Постанова № 413).

Прийняття змін до Постанови № 413 обумовлено набранням чинності з 01.01.2022 Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946).

Закон № 1946 запроваджує особливу систему оподаткування для ІТ компаній, які є резидентами Дія Сіті, та створює для них особливий вид працевлаштування.

При цьому, назву форми Повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу змінено. Нова назва – «Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (далі – Повідомлення).

Нова форма Повідомлення передбачає чотири категорії працівників, про яких роботодавці надсилають Повідомлення, а саме:

1 – наймані працівники за основним місцем роботи;

2 – працівники за сумісництвом (раніше їх позначали як працівників без

Трудової книжки);

3 – гіг-спеціалісти за гіг-контрактом;

4 – працівники на підставі цивільно-правових договорів.

Нагадуємо, що відповідно до ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи, зокрема без укладення трудового договору, оформленого наказом та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу.

Також згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 1946 до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидент Дія Сіті повідомляє ДПС про укладення гіг-контракту.

Порядком № 413 визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті

Отже, про прийняття на роботу зобов’язані повідомляти ДПС такі роботодавці:

– підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та підпорядкування;

– фізичні особи, що використовують найману працю (ФОП – роботодавці);

– резиденти Дія Сіті.

Роботодавець – підприємство, установа, організація, фізична особа – підприємець – у разі прийняття працівника на умовах трудового договору повідомляє про:

прийняття на основне місце;

– прийняття за сумісництвом – зовнішнім або внутрішнім.

Роботодавець – резидент Дія Сіті – повідомляє ДПС про укладення гіг-контракту та про залучення фахівця на умовах цивільно-правового договору.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до Реєстру страхувальників та Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Постанову № 1392 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 05.01.2022 № 1

 

Інформація для роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що до категорії роботодавців віднесено підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Роботодавцями також є фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором. Тобто, всі, хто використовує працю найманих осіб відносяться до категорії роботодавців. Звертаємо увагу, що роботодавці зобов'язані під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу надсилається он-лайн

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що прийняття працівника на роботу регулюється «Порядком повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», затвердженого постановою КМУ від 17.06.2015 № 413.

Повідомлення подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до Порядку № 413 від 17.06.2015.

Повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, зокрема, засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб;

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua), платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Про облік товарних запасів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ – ІV груп, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Інші підприємці – платники єдиного податку платники, які не здійснюють реалізацію вищевказаних товарів та не є платниками ПДВ, а також – платники єдиного податку І групи не зобов’язані вести облік товарних запасів.

Чи можна подати річну декларацію у додатку «Дія» підприємцям – платникам єдиного податку І-ІІІ групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що підприємці – платники єдиного податку 1-3 груп можуть подати річну декларацію у додатку Дія.

Як подати декларацію підприємцям 1 та 2 груп?

У додатку «Дія» оберіть “Послуги” - “Податки ФОП” -“Декларації”

Вкажіть суму доходу за рік та контактні дані.

Дія заповнить дані про єдиний податок і єдиний внесок.

Уважно перевірте всю інформацію, щоб вона була достовірна.

Підпишіть декларацію Дія. Підписом.

Як подати декларацію підприємцям 3 групи?

У додатку «Дія» у розділі “Послуги” -“Податки ФОП”- “Декларації”.

Вкажіть суму доходу лише за 4 квартал. «Дія» зробить запит до податкової на декларацію за три інші квартали і підтягне суму задекларованого доходу за 9 місяців.

Сума податку до сплати сформується автоматично, так само, як і дані про сплату єдиного внеску.

Відредагуйте усі дані та суми в декларації.

Підпишіть декларацію Дія. Підписом.

За яких умов подається уточнююча одноразова добровільна декларація?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

В рамках проведення кампанії одноразового декларування, платником податків протягом 20 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення про проведення камеральної перевірки, подається уточнююча декларація. Уточнююча декларація подається, зокрема, у випадку:

- виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX Податкового кодексу України.);

- виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

- виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

Слід зазначити, що після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

Порядок підтвердження подачі одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків. Нагадуємо, що одноразова декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених Податковим кодексом України. Слід пам’ятати, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності). Декларант має право отримати кваліфікований електронний підпис у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Після накладання кваліфікованого електронного підпису необхідно здійснити шифрування електронного документа та надіслати його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до ДПС України протягом операційного дня. ДПС забезпечує  автоматизовану  перевірку отриманого документу у день його надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня. Протягом двох годин з часу отримання декларації, платнику надсилається перша квитанція, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. Якщо декларанту протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом. Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). Тобто, інформація про підтвердження прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації міститься у другій квитанції.

Новостворені платники єдиного податку І та ІІ груп – що з єдиним внеском?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП):

- ФОП на загальній системі оподаткування - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Водночас сума єдиного внеску (далі – ЄВ)  не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі не отримання таким платником доходу (прибутку) в звітному періоді чи в окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), та при цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 част.1 ст. 7 Закону № 2464);

- ФОП - платники єдиного податку - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 част.1 ст. 7 Закону № 2464).

Звертаємо увагу, що зареєстровані в установленому порядку ФОП, які подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (І чи ІІ групи), вважаються платниками ЄП з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась державна реєстрація.

Таким чином, ФОП, яка до кінця місяця, в якому відбулась державна реєстрація як СГ, подала заяву про обрання І чи ІІ групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування ЄВ за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності ФОП, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464, та не менше за розмір мінімального страхового внеску.

З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені ФОП, віднесені до платників єдиного податку І та ІІ груп, нараховують ЄВ у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Чи звільнені від сплати єдиного внеску за себе фізичні особи - підприємці, які одночасно є найманими працівниками?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує.

Фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не менше розміру мінімального страхового внеску.

Про єдиний внесок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що відповідно до норм Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Щодо можливостей ведення спільної діяльності, то таке право платники отримали відповідно до норм ст. 1130 Цивільного кодексу України. Зокрема, сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти шляхом укладення договору про спільну діяльність без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. При цьому, ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників. Проте, для цілей оподаткування особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Такий облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків. Саме на таку особу і покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету, в тому числі і єдиного внеску.

Яким чином здійснюється оподаткування іноземних доходів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що, в ситуації, коли джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію. При цьому слід враховувати наявність міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, які забезпечують право платника на зменшення сум річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого доходу з іноземних джерел та суми сплачених податків, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами. Звертаємо увагу, що сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Про відображення податкових ставок та сум ПДВ в розрахункових документах РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує платників, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» запроваджено зміни порядку оподаткування ПДВ для операцій з постачання тютюнових виробів. А саме: встановлюється окремий порядок визначення бази оподаткування на етапі першого постачання таких товарів їх виробниками та на етапі першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з такими виробниками, а також запроваджується пільговий режим оподаткування ПДВ (звільнення) на всіх наступних етапах постачання таких товарів. Враховуючи зазначене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності з 1 січня 2022 року забезпечення «Іншими суб’єктами господарювання», що зареєстровані як платники ПДВ, вимог щодо відображення (при торгівлі тютюновими виробами) в розрахункових документам (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів, зокрема:

- назву товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (окреме для товарів, що звільнені від оподаткування, та окреме для товарів, що оподатковуються ПДВ) (рядок 10);

- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами, що оподатковуються ПДВ, на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21).

Як застосовується РРО при продажу товарів через служби доставки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує платників, що здійснення торгівлі з використанням такої форми оплати як попередня оплата з використанням платіжних карток передбачає обов’язкову видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо). У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо. У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладений платіж) необхідність застосування РРО та/або ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві. Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

Новації в законодавстві

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 03.06.2021 №1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».

Закон визначає особливий порядок оподаткування ПДВ компаній-нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України.

Так, іноземні компанії, які постачають українцям електронні послуги, будуть зобов’язані зареєструватись платниками ПДВ за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо загальна сума від здійснення відповідних операцій перевищує 1 млн. грн. на рік. Нерезиденти складатимуть спрощену звітність в електронній формі державною або англійською мовою.

Водночас від сплати ПДВ звільняються операції з постачання послуг з дистанційного навчання через Інтернет, якщо ця мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем. Також від ПДВ звільнено операції з постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, якщо їхнє проведення та надання не потребує участі людини.

З 1 січня 2022 року скасовується ПДВ при оплаті українськими компаніями послуг з виробництва або розповсюдження реклами за кордоном.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, за винятком окремих змін, які набирають чинності з 1 січня 2022 року.

Норми окремих пунктів Закону (щодо порядку оподаткування) ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізособам) застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2022 року.

Чи звільняються суб’єкти господарювання – платники єдиного податку від сплати земельного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

В яких випадках повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску за ф. № 2-ЄСВ підлягає заміні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону)повідомляє.

Відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162) у разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ (далі – повідомлення за ф. 2-ЄСВ), наведеною у додатку 3 до Порядку № 1162 (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), контролюючого органу, в якому платник ЄВ перебуває на обліку тощо), повідомлення за ф. № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нового повідомлення за ф. № 2-ЄСВ платник ЄВ подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику ЄВ нове повідомлення.

У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

Термін сплати штрафної санкції платником єдиного внеску

Відповідно до абзацу другого частини чотирнадцятої ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.

Документи, які повинні надати платники податків для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону)повідомляє.

Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п.п.1 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449).

Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання:

заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;

копію трудової книжки (за наявності);

виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);

копію документа, що посвідчує особу.

Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розд. V Інструкції № 449 члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

Чи передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність?

За неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, передбачена штрафна санкція в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а за ті самі порушення, вчинені платником протягом року, передбачена штрафна санкція в розмірі 1020 гривень. Крім того, за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи до фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, застосовується адміністративний штраф у розмірі від 51 грн. до 136 грн., а у разі повторного порушення – від 85 грн. до 136 гривень.

Які пільги передбачені для платників ПДФО?

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Нормами зазначеного розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам податку:

- не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у ст. 165 ПКУ;

- отримання податкової знижки (ст. 166 ПКУ);

- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).

Як оподатковуються виплати з 01.01.2022 нерезиденту за послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами про резидента?

Починаючи з 1 січня 2022 року резиденти, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами з джерелом його походження з України, керуються вимогами п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно з п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ), зазначені виплати не є об’єктом для утримання податку на доходи нерезидента.