Одноразова (спеціальна) добровільна декларація з нульовим значенням: подавати чи ні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) (п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що в Декларації відображається, зокрема, така інформація (дані):

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них;

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Враховуючи викладене, Декларація подається фізичною особою у випадку наявності у такої особи активів, які були придбані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, а отже у разі відсутності таких активів подавати зазначену Декларацію з нульовими значеннями фізична особа не зобов’язана.

Щодо отримання податкової знижки фізичними особами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у Декларації, для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Інформація для платників податку на прибуток

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) з 23 травня 2020 року п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новою різницею (п.п. 140.4.3), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відс. протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).

Слід зазначити, що до внесення змін до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств рекомендуємо відображати нову різницю, визначену п.п. 140.4.3 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі Податкової декларації з податку на прибуток (графа «наявність доповнення»).

Отримання податкової знижки за навчання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до статті 166 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

За результатами звітного року будуть враховуватися фактично понесені витрати протягом звітного року платника податку.

Копії вказаних документів надаються разом з податковою декларацією.

Як оподатковується вартість майна, отриманого внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року №2947-III із змінами та доповненнями.

Термін подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування новоствореному ФОП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що згідно із п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно п.п. 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Отже, новостворені фізичні особи - підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб - підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

Як заповнюється «Уточнюючий» Розрахунок при коригуванні сум єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує. Після закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Коригування у додатку «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) з типом «Уточнюючий» помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться з використанням ознаки «0» (якщо рядок потрібно ввести) чи ознаки «1» (якщо рядок потрібно виключити).

Заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, при цьому ознака «0» (якщо потрібно ввести рядок) чи ознака «1» (якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» з використанням ознаки «0» (якщо рядок потрібно ввести) чи ознаки «1» (якщо рядок потрібно виключити).

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для платників туристичного збору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам.

За один і той самий період перебування платника збору – відпочивальника на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі) виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору.

У разі дострокового залишення туриста території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню відпочиваючому.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно).

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Чи мають право на податкову соціальну пільгу фізичні особи, які працюють неповний робочий день

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2021 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 3180 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2270 грн. х 1,4), у 2020 році – 2940 грн. (2102 грн. х 1,4), у 2019 році – 2690 грн. (1921 грн. х 1,4).

Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

Про одночасне використання електронної печатки та/або кваліфікованого електронного підпису на декількох ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень щодо кількості електронних печаток під час їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО). При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на ПРРО фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.

При цьому за допомогою одного сертифіката електронного підпису можна працювати одночасно тільки одному касиру на одному ПРРО.

Отже, у разі одночасного використання суб’єктом господарювання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів стосовно яких були подані повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Чи можливе уточнення показників за об'єктами нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що базою оподаткування податком на нерухоме майно є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності суб’єкта оподаткування. При цьому, юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року. Розрахунок сум податку проводиться на основі даних занесених до Декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яку платники подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування не пізніше 20 лютого. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Проте інколи природні явища вносять у наше життя свої коригування. Якщо платник вніс до Декларації інформацію про об’єкт і, відповідно, провів розрахунок сум податку, а майно зруйнувалося, то платник має право подати Декларацію із зазначенням типу «Уточнююча». Слід пам’ятати, що юридична особа зобов’язана нараховувати податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна.

Платниками єдиного податку щодо зберігання первинної документації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що одне з найбільш поширених порушень при проведенні документальних перевірок фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, це відповідальність за неналежне зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться податковий облік.

Згідно пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку 1-3 груп відповідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань по податках і зборах - у разі їх сплати. Такі первинні документи, які підтверджують задекларовану суму доходу в розрахунках з єдиного податку, зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а також інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу, зокрема, штраф у розмірі 1020 гривень. За повторне порушення - 2040 гривень.

Місце проведення розрахунків через РРО/ ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що правовідносини у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Податковим кодексом України та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).

Відповідно до ст. 2 Закону № 265, поняття місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

У разі, коли момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар при укладанні електронного договору з умовами, доставлення товару покупцеві через перевізника або організацію зв’язку сходиться з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв’язку, то у такому випадку місцем проведення розрахунків виступає або місце отримання продавцем коштів за товар чи послугу (опрацювання виписок про рух коштів на рахунок), або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв’язку.

Для платників єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Що таке незалежна професійна діяльність?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, що керує санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Податкового кодексу України) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, то така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (ст. 65 Податкового кодексу України).

Порядок реєстрації касира програмного РРО в Електронному кабінеті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua) здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, яке розміщено на вебпорталі ДПС за посиланнями:

Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391801;

Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391801.

У відкритій частині Електронного кабінету в розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою меню «Введення звітності».

У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за ідентифікатором форми «J/F 1391801 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа».

Платниками податку щодо звірки сум нарахування та сплати єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Відповідно Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) контролюючі органи зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на вимогу платників, а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно. Одночасно зазначаємо, що Інструкцією про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, не передбачене обов’язкове проведення платниками звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску.

Як проводиться реєстрації неповнолітньої особи – іноземця в Державному реєстрі фізичних осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що для реєстрації неповнолітньої особи – іноземця в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та отримання документа, що засвідчує реєстрацію такої особи у Державному реєстрі, необхідно одному з батьків:

- звернутися до головного управління ДПС в областях або місті Києві разі наявності посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні – до контролюючого органу, що відповідає місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці;

- подати Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР та пред’явити:

- свідоцтво про народження або паспортний документ іноземця – неповнолітньої дитини, та засвідчені в установленому законодавством порядку переклади таких документів українською мовою;

- документ, що посвідчує особу одного з батьків, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого паспортного документа українською мовою і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні);

- посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні (для осіб, які мають такі документи ).

Реєстрація неповнолітньої особи – іноземця у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.

Як подавати звітність в електронному вигляді в режимі он-лайн?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує платникам податків про зручність, доступність та комфортність запроваджених ДПС України електронних сервісів, завдяки яким можна сформувати, перевірити й надіслати до контролюючих органів податкову звітність, дистанційно перевірити розрахунки із бюджетом, дізнатися про строки сплати податків, а також іншу корисну інформацію.

Одним із найбільш популярних електронних сервісів ДПС України, який з кожним днем набирає все більшої популярності серед платників податків, є Електронний кабінет (офіційна сторінка Електронного кабінету https://cabinet.tax.gov.ua).

За цим посиланням користувачі електронного кабінету отримують доступ до порталу, робота з яким здійснюється через мережу Internet та не вимагає використання чи встановлення будь-якого додаткового програмного забезпечення.

Цей сервіс безкоштовний та надає можливість платнику працювати в режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв.

Єдина вимога для електронного спілкування з органами ДПС це наявність кваліфікованого електронного підпису, який кожен бажаючий може отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК), у тому числі самостійно за допомогою Інтернет-банкінгу.

Скориставшись такою послугою, як подання звітності через Електронний кабінет, платники податків отримують економію свого робочого часу, а також власних коштів на придбання бланків. Крім того, звітність, надіслана до податкового органу в електронному вигляді, не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання.

Звертаємо увагу, що для зручності роботи платників при створенні електронних документів у відкритій частині розміщено покрокову допомогу у розділі ДОПОМОГА. Також при виникненні питань з приводу користування Електронним кабінетом можна звернутися на Гарячу лінію за телефоном 0800501007.

У платника податків є вибір – подавати звітність в електронному вигляді в режимі он-лайн, або віднести її самостійно до податкової.

При цьому наголошуємо, що безконтактний спосіб взаємодії платників податків та Державної податкової служби України є особливо актуальним у період карантинних обмежень.

В яких випадках нерезидент в обов’язковому порядку має реєструватися як платник податків в Україні

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 64.5 ст. 64 Податкового Кодексу України на обліку в контролюючих органах мають перебувати нерезиденти (іноземні юридичні компанії,організації), у випадку коли вони:

- здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва;

- придбають нерухоме майно або отримають майнові права на таке майно в Україні;

- відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»;

- набувають право власності на інвестиційній актив,визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового Кодексу України, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні.

Чи можна внести зміни щодо діяльності підприємця онлайн через портал «Дія»?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що змінити інформацію щодо діяльності підприємця, що зберігається в Єдиному державному реєстрі, зокрема, внести зміни до видів економічної діяльності, контактної інформації фізичної особи-підприємця можна за допомогою порталу «Дія».

Щоб скористатися доступними онлайн послугами вам знадобиться електронний підпис (кваліфікований електронний підпис). Нагадаємо, що отримати електронний підпис можна в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів, надавши заповнену реєстраційну форму, ваші паспортні дані та номер платника податків.

Після авторизації (якщо ви вже зареєстровані як користувач) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua потрібно заповнити онлайн-форму на отримання послуги.

Заяву на внесення змін до даних ФОПа буде автоматично надіслано до реєстратора за місцем реєстрації, або місцем проживання, що вказано в довідці переселенця.

У випадку внесення змін до виду діяльності (КВЕД), якщо ви є платником єдиного податку, автоматично формується заява до податкової.

Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про реєстрацію чи відмову також з’явиться у кабінеті, буде відправлено електронною поштою.
Як тільки зміни будуть зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, ви зможете отримати витяг з реєстру в кабінеті громадянина. Витяг має юридичну силу – його можна роздрукувати й користуватися як будь-яким іншим документом.

Звертаємо увагу, що внести зміни до номеру платника податків (паспортних даних), прізвища, ім'я, по батькові, місця проживання/місцезнаходження наразі доступно лише офлайн.

Які особи не можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє. Відповідно до Закону України від 15.06.2021№ 1539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету" (набрав чинності з 21.07.2021 р.) декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

 

Які фінансові операції підлягають фінмоніторингу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до пп. 67 п. 1 ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).

При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн), за наявності однієї або більше таких ознак:

- зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

- фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;

- фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 розд. ІІІ Закону № 361).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розд. ІІІ Закону № 361).

Типи програмного реєстратора розрахункових операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує суб’єктів господарювання, що з метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. №1-ПРРО (далі – Заява №1), поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) означає:

- тип ПРРО «стаціонарний» означає, що такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві №1;

- тип ПРРО «пересувний» означає, що такий програмний РРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України на такій господарській одиниці;

- тип ПРРО «каса самообслуговування» означає, що такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві №1, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал);

- тип ПРРО «інтернет торгівля» означає, що такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві №1, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт).

Нагадуємо, що суб’єкти господарювання можуть зареєструвати програмний РРО, скориставшись безкоштовним програмним рішенням, яке розміщено на веб-сайті ДПС України у банері «Програмні РРО».

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах ФОП у разі її смерті, оголошення померлою або безвісно відсутньою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що відповідно до п. 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) відомості, зокрема, про фізичну особу – підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі документів, що подаються для проведення реєстраційних дій. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою подається, зокрема, ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (п. 2 частини четвертої ст. 18 Закону № 755). Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів передбачена ст. 13 Закону № 755 та у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами. Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії. Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема, в податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Аналогічну норму щодо зняття з обліку фізичної особи – підприємця на підставі відомостей з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, містить п.п. 1 п. 11.18 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588). Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (абзац другий п.п. 1 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588). Якщо контролюючим органом від спадкоємців отримано копію свідоцтва про смерть фізичної особи, яка зареєстрована підприємцем, і стосовно такого підприємця до ЄДР не внесено запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, контролюючий орган надсилає державному реєстратору копію свідоцтва про смерть такої фізичної особи – підприємця для вжиття заходів, визначених Законом № 755.

Підпунктом 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи. Відповідно до п.п. 97.4.4 п. 97.4 ст. 97 ПКУ стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань платника податків є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи. Порядок виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи – підприємця у разі її смерті або визнання безвісно відсутньою чи недієздатною, встановлений ст. 99 ПКУ. Зокрема, п. 99.1 ст. 99 ПКУ встановлено, що виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи – підприємця у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується. У разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються.

Які документи подаються для внесення змін у додаток до ліцензії на роздрібну торгівлю пальним у разі зміни даних щодо РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.

Відповідно до частини двадцятої ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Згідно із частиною тридцять восьмою ст. 15 Закону № 481 у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, пальним суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Частиною п’ятдесят другою ст. 15 Закону № 481 встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію з урахуванням змін.

Законом № 481 не встановлено окремих вимог до заяви та пакету документів, які подаються для внесення змін щодо реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), через який здійснюється реалізація пального, зазначених у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Тому для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним щодо РРО (КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО, ПРРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери ПРРО, дату початку їх обліку в контролюючих органах, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).

Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством. При цьому, відповідно до абзацу одинадцятого частини другої ст. 17 Закону № 481 у разі роздрібної торгівлі, зокрема, пальним через РРО (КОРО), не зазначені у ліцензії, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відс. вартості реалізованої через такі РРО (КОРО) продукції, але не менше 10000 гривень.

Як вносяться зміни до облікової картки ФО – платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

- довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

- довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Інформація для податкових агентів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, які дії необхідно здійснити податковому агенту, який не подав окремий Розрахунок за відокремлений неуповноважений підрозділ, а зазначив інформацію по працівниках такого підрозділу в Розрахунку за юридичну особу, при цьому граничний строк подання ще не настав.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається. При цьому, у разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету (далі – відокремлений неуповноважений підрозділ), розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Пунктом 3 розділу II Порядку визначено, що у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу), якщо Розрахунок подається податковим агентом за відокремлений підрозділ зазначаються у рядку 033.

Порядок проведення коригувань Розрахунку та додатку 4ДФ визначено розділом V Порядку. Згідно з п. 3 розділу V Порядку у разі необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом «Звітний» до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий». Розрахунок «Звітний новий» подається на підставі інформації з раніше поданого Розрахунку і містить інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.

Відповідно до п.п. 1 п. 10 розділу V Порядку коригування показників розділу I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4ДФ до Розрахунку проводиться таким чином:

1) у розділу I: для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» – на виключення рядка;

для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» – на введення рядка.

Враховуючи викладене, податковому агенту, який не подав окремий Розрахунок за відокремлений неуповноважений підрозділ, а зазначив інформацію по працівниках такого підрозділу в додатку 4ДФ до Розрахунку за юридичну особу, якщо граничний строк подання ще не настав, необхідно:

подати до контролюючого органу Розрахунок з типом «Звітний новий» за юридичну особу, сформований на підставі інформації з раніше поданого Розрахунку з типом «Звітний», в додатку 4ДФ якого провести коригування шляхом виключення помилкових рядків з інформацією по працівниках відокремленого неуповноваженого підрозділу. Для цього повторити всі графи таких рядків і у графі 10 указати «1» – на виключення рядків;

подати до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи Розрахунок з типом форми «Звітний» за відокремлений неуповноважений підрозділ.

Легалізація заробітної плати – актуальна тема сьогодення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю – один з головних напрямків роботи органів ДПС.

Проведення постійного моніторингу за повнотою та своєчасністю виплати заробітної плати та правильним оформленням трудових відносин – серед пріоритетних завдань контролюючих органів.

На сьогодні істотно зросли вимоги до належного оформлення найманих працівників, та підвищено ступінь відповідальності роботодавців.

Передусім, це стосується штрафних санкцій за використання нелегальної праці, несплату податків та неподання звітності щодо робітників.

Нелегальна трудова діяльність – це відповідальність перед законом не тільки роботодавця, а й працівника. За порушення трудового законодавства законом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

При цьому, для податкової служби найголовніше, щоб працівник був офіційно оформлений, соціально захищений, а з його заробітної плати сплачувались податки та збори.

Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це гарантоване право на відпочинок, забезпечення виплати заробітної плати в повному обсязі, державний захист від незаконного звільнення.

Ми закликаємо працедавців не ігнорувати права найманих працівників на гарантований державою соціальний захист і офіційно укладати трудові договори з виплатою легальної заробітної плати.

Чи подається одноразова добровільна декларація, якщо ФО володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Як іноземець (ФО або ФОП) може отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України в контролюючому органі?

Іноземець (фізична особа або фізична особа – підприємець) може отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка) в контролюючому органі за місцем проживання на території України або місцем реєстрації фізичної особи – підприємця протягом 10-ти робочих днів з моменту подання заяви щодо отримання такої Довідки (у довільній формі) за умови, що така особа є платником податків в Україні, резидентом України у розумінні п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та підпадає під дію міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Отримати Довідку можна поштою або безпосередньо в контролюючому органі, до якого подано заяву, у разі зазначення такого способу отримання у заяві.

Довідка діє у межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.

За яких умов ФОП – платник єдиного податку може перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп?

Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Які ставки ЄП встановлені для ФОП – платників ЄП першої-третьої груп?

Ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів на відповідній території платнику податку можна знайти на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua) в рубриці «Рішення місцевих рад» або на вебпорталах регіональних контролюючих органів.

Окрім того, платник податку має можливість з метою ознайомлення з рішеннями органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів звернутися до контролюючих органів за його місцезнаходженням або до відповідних органів місцевого самоврядування.

Ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відс. доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ);

2) 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 5 відс. доходу.

За яких умов ФОП можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп з 01.01.2021?

Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Разом з цим умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.