До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів!

опубліковано 07 серпня 2024 року о 13:37

Ефективний формат спілкування з бізнесом та громадськістю

Для оперативного зворотного зв’язку з платниками працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Якщо у Вас є питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, або пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на Комунікаційну платформу!

До уваги платників!

З 12.08.2024 по 16.08.2024 податкова служба Дніпропетровщини проводить інформаційний податковий тиждень «Запитай у податківця».

Щодня, протягом тижня, у форматі Zoom-конференції отримуйте відповіді на свої питання з таких тем:

12.08.2024 о 10 год 00 хв – офіційні джерела інформування бізнес-суспільства;

13.08.2024 о 10 год 00 хв – електронні сервіси;

14.08.2024 о 10 год 00 хв – проведення податкових перевірок;

15.08.2024 о 10 год 00 хв – оподаткування доходів фізичних осіб;

16.08.2024 о 10 год 00 хв – оподаткування юридичних осіб.

Просимо перейти за посиланням та заповнити Google-форму, де зазначити питання та свої контактні дані.

https://docs.google.com/forms/d/13RH_9ZDaNERY-4IovRj6luQienw-Yes7-GVH2ULMGUQ/edit

На зазначений Вами номер телефону Ви отримаєте посилання на Zoom-конференцію.

Ваші питання просимо надіслати до 09.08.2024 не пізніше 15 год 00 хв.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу.

Платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів відповідно до п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (далі – Декларація).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування, зокрема:

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування здійснюється у додатку 8 до Декларації (далі – Додаток 8);

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) здійснюється у додатку 9 до Декларації (далі – Додаток 9).

У Декларації та Додатках 8 та 9 до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При цьому у разі подання Декларації та додатків до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а у разі подання засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.

Графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядків 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади» і рядків 4 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням лісової ділянки» Додатка 8 і Додатка 9 до неї заповнюються згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ).

Зокрема, відповідно до примітки 8 до Декларації у рядку 2 «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація).

За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2, має подаватись окрема Декларація.

У рядку 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади» Додатка 8 і Додатка 9 зазначається код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ, на території якої знаходиться лісова ділянка (примітка 6 до Додатка 8 і Додатка 9).

У рядку 4 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням лісової ділянки» зазначається:

- код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій заготовляється деревина в порядку рубок головного користування – у Додатку 8 (примітка 7 до Додатка 8);

- код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів – у Додатку 9 (примітка 7 до Додатка 9).

При цьому абзацом третім ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює спеціальне використання лісових ресурсів на лісових ділянках, розташованих на територіях різних територіальних громад, які обслуговує один контролюючий орган подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з відповідною кількістю:

- Додатків 8, що відповідає кількості кодів адміністративно-територіальних одиниць за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій заготовляється деревина в порядку рубок головного користування;

- Додатків 9, що відповідає кількості кодів одиниць адміністративно-територіальних одиниць за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.

Чи застосовується адміністративна відповідальність до посадових осіб юридичної особи за адміністративні правопорушення, вчинені за періоди, які не належали до їх роботи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно частини восьмої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами) відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно з ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Частинами першою і третьою ст. 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи положення ст.ст. 8 і 280 КУпАП до посадових осіб юридичної особи за адміністративні правопорушення, вчинені за періоди, які не належали до їх роботи, адміністративна відповідальність не застосовується.

Особливості уточнення звітності юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи з метою декларування МПЗ за 2023 рік у разі переходу з 01.01.2024 на загальну систему оподаткування

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).

Зокрема, додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3) та подається як до звітної Декларації, так і до загальної Декларації.

Відповідно до п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ (пп. 14.1.114 прим. 2 ст. 14 ПКУ).

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Згідно з приміткою до розділу Розрахункова частина Декларації та абзацами другим і третім п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Тобто, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2022 рік подається сільськогосподарськими товаровиробниками у складі Декларації на 2023 рік, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2023 рік подається – у складі Декларації на 2024 рік.

Разом з тим, якщо сільськогосподарські товаровиробники самостійно відмовляються від статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (переходять на сплату інших податків і зборів) або контролюючі органи не підтверджують статус платника єдиного податку четвертої групи, то вони мають обов’язок визначити МПЗ за 2023 рік.

Таким чином, у суб’єктів господарювання, які у 2023 році подали Декларації, у зв’язку з втратою (самостійною відмовою) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік виникає обов’язок задекларувати МПЗ за 2023 рік. Таким платникам при подачі Декларації за 2023 рік необхідно сформувати Додаток 3 за два податкових періоди (2022 та 2023 роки).

Враховуючі особливості декларування єдиного податку четвертої групи щодо подання Декларації на поточний рік, в якому визначається податкове зобов’язання на поточний рік, а подання Додатку 3 здійснюється за попередній рік, то платники податку, які з 01.01.2024 перейшли на сплату інших податків та зборів, повинні задекларувати МПЗ шляхом подання уточнюючої Декларації на 2023 рік.

З метою декларування загального МПЗ за 2023 рік юридична особа, яка з 01.01.2024 перейшла зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування, подає:

- за своїм місцезнаходженням загальну Декларацію за 2023 рік з зазначенням в рядку 1 загальної частини одночасно двох відміток: тип «03» (уточнююча загальна) та тип «06» (уточнююча) разом з уточнюючим Додатком 3 за 2022 рік і Додатком 3 за 2023 рік;

- за місцем розташування земельної ділянки звітну Декларацію за 2023 рік з зазначенням в рядку 1 загальної частини відмітки типу «06» (уточнююча) разом з уточнюючими Додатком 3 за 2022 рік і Додатком 3 за 2023 рік.

Юридичною особою спочатку складається Додаток 3 за 2023 рік до уточнюючої загальної Декларації щодо:

- всіх земельних ділянок, по яких у юридичної особи – платника єдиного податку четвертої групи виникає обов’язок визначати загальне МПЗ (по всіх територіальних громадах);

- сум сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року в цілому по підприємству в гривнях з двома десятковими знаками, з урахуванням приміток до Додатка 3.

При поданні звітних уточнюючих Декларацій до контролюючих органів, які обслуговують територіальні громади, де розташовані земельні ділянки, складається Додаток 3 до звітної уточнюючої Декларації щодо тих земельних ділянок, по яких у платника виникає обов’язок визначати загальне МПЗ, та які розташовані на територіях відповідних територіальних громад, які обслуговує контролюючий орган, до якого подається звітна уточнююча Декларація.

Додаток 3 за 2023 рік до уточнюючих звітних Декларацій заповнюється на підставі складеного Додатка 3 за 2023 рік до уточнюючої загальної Декларації.

Показники рядків 02, 02.1, 02.2, 02,5 – 02.10, 04 розд. II Додатка 3 до уточнюючих звітних Декларацій заповнюються на підставі показників відповідних рядків у Додатку 3 до уточнюючої загальної Декларації пропорційно частці земельних ділянок, зазначених у Додатку 3 до уточнюючих звітних Декларацій (сума показників графи 3 і 4 рядка 2 розд. I Додатка 3 до уточнюючої звітної Декларації), розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок (сума показників графи 3 і 4 рядка 2 розд I Додатка 3 до уточнюючої загальної Декларації). Позитивне значення рядка 04 розд. II Додатка 3 до уточнюючої звітної Декларації переноситься до рядка 4 Розрахункової частини уточнюючої звітної Декларації.

У Додатку 3 за 2022 рік до уточнюючої загальної або уточнюючої Декларації зазначаються дані, які переносяться з раніше поданого відповідного Додатка 3 за 2022 рік до загальної або звітної Декларації.

«Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» уточнюючої загальної або уточнюючої звітної Декларації заповнюються наступним чином:

-у графах 3 – 10 рядків 1.1 – 1.4, 2 та графах 6 – 10 рядка 3 зазначаються дані, які переносяться з раніше поданої Декларації, що уточнюється;

- у графі 7 рядка 4 – сума показників рядка 4 графи 3 розділу II Додатку 3 за 2022 рік та рядка 4 графи 3 розділу II Додатка 3 за 2023 рік;

- у графі 6, графах 8 – 10 рядка 5 – дані, які переносяться з раніше поданої Декларації, що уточнюється;

- у графі 7 рядка 5 – сума показників рядків 3 і 4 графи 7;

- у графах 7 – 10 рядка 6 – переносяться показники рядка 5 Декларації, що уточнюється;

- у графі 7 рядка 7 – різниця показників рядків 5 і 6 графи 7.

При цьому відповідно до п.п. 69.38 п.69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Розглянемо питання: Як оподатковується та за якою ознакою доходу в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) відображається сума страхових внесків резидентами Дія Сіті за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста, що перевищує 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту?

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку спеціаліста резидента Дія Сіті що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п.п. «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, суми пенсійних внесків, що сплачуються резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту (п.п. «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «204».

Враховуючи викладене, сума страхових внесків, сплачена резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста, що перевищує 30 відс. нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. У додатку 4ДФ до Розрахунку відображається уся сума страхового внеску за ознакою доходу «204».

Чи може фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП, відмовитися від РНОКПП та якою датою він закривається?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) звертає увагу, що згідно зі ст. 70 Податкового кодексу України та розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, із змінами (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта громадянина України (далі – паспорт). До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П (додаток 8 до Положення № 822), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі ДРФО, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 3 розд. VIІI Положення № 822).

Відповідно до п. 10 розд. VIII Положення № 822 у разі, якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.

Таким чином, фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків може через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.

Погашення заборгованості з єдиного внеску: зазначення коду виду сплати при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Звертаємо увагу, що актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Дніпропетровщина: понад 21 тисяча суб’єктів господарювання – платники ПДВ

Станом на 01.08.2024 року у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 21 094 суб’єкта господарювання (юридичних осіб – 18 948, ФОПів – 2 146), які зареєстровані платниками ПДВ.

Нагадуємо, що відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником ПДВ є:

1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ;

2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ;

3) будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України (далі – МКУ), а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із ПКУ, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Зазначені норми не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб’єктами підприємницької діяльності, які не є платниками ПДВ, культурних цінностей, зазначених у п. 197.7 ст. 197 ПКУ;

4) особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Зазначені норми не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 МКУ), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, яка уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа – інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції;

9) особа, визначена у п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим. 1 ПКУ.

Особою, відповідальною за сплату до бюджету ПДВ, нарахованого при ввезенні товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо митне оформлення товарів здійснюється таким оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником.

Особою, відповідальною за сплату ПДВ до бюджету у складі митних платежів у порядку, встановленому ст. 295 прим. 1 МКУ, є особа, яка здійснює реалізацію товарів, визначених частиною сьомою ст. 293 МКУ (п. 180.2 прим. 2 ст. 180 ПКУ).

Дніпропетровщина: протидія нелегальному обігу тютюнових виробів у м. Дніпрі

З метою боротьби з тіньовим ринком тютюнових виробів Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області спільно з Департаментом торгівлі та реклами Дніпровської міської ради в рамках робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території м. Дніпра проводиться постійний моніторинг об’єктів бізнесу стосовно дотримання законодавства, яке регулює обіг тютюнових виробів та алкогольних напоїв.

Спільними заходами фіксуються порушення у сфері обігу підакцизних товарів, а саме: продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, без відповідних дозвільних документів, проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), програмних РРО, КОРО, порушень трудового законодавства тощо. До порушників застосовуються заходи фінансового впливу та анулюються відповідні ліцензії.

Також, вагомим важелем в боротьбі з нелегальним обігом підакцизних товарів є проведення демонтажу торгівельних об’єктів, в яких систематично фіксуються порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради, винесеного у липні 2024 року, в рамках спільних заходів робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території м. Дніпра, проведено демонтаж тимчасових споруд, які були розташовані за адресами вул. Березинська, 23 та вул. Професора Герасюти, 1.

УВАГА! ШАХРАЇ!

До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надходять повідомлення про телефонні дзвінки суб’єктам господарювання від невідомих осіб, які представляються посадовими особами державної податкової служби та вимагають грошові кошти, чим дискредитують працівників податкової служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.

Наголошуємо, що посадові особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких дзвінків.

Звертаємось до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС, просимо негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102 та до управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС за телефонами (056) 374 86 40, (056) 374 86 50.

Щодо забезпечення прав покупців на можливість здійснення розрахунків за придбані товари (послуги) у безготівковій формі

Державна податкова служба України інформує, що строки, до яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова).

Строки, визначені Постановою, впроваджуються поетапно, починаючи з 2023 року.

На сьогодні такий обов’язок встановлено для торговців, які провадять свою господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 5 тисяч жителів, та не поширюється на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Відповідно до статті 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі наявності у громадян інформації щодо ймовірних порушень суб’єктами господарювання вимог законодавства України, зокрема щодо незабезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), вони можуть подати до ДПС звернення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Свої звернення громадяни можуть викласти, надіславши їх:

на поштову адресу ДПС: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8 або адресу відповідного територіального органу ДПС;

через Контакт-центр ДПС за телефоном 0 800 501 007, послідовно натиснувши на інтерактивному голосовому автовідповідачі кнопки «5» та «2». (не потребує написання письмової скарги);

із використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку, надіславши на електронну поштову адресу zvernennya_dps@tax.gov.ua у вигляді сканованої копії чи фотокопії письмового звернення з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання або підписане кваліфікованим електронним підписом.

Також з 14 липня 2022 року ДПС створено новий сервіс для громадян, чат-бот «StopViolationBot» на базі месенджера Telegram, за допомогою якого будь-яка особа в будь-який час доби чи місці оперативно може проінформувати ДПС про відомі факти порушень законодавства.

Суд підтримав позицію контролюючого органу щодо правомірності застосування штрафу за реалізацію пального без ліцензії

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф за реалізацію пального без придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

У редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 314) (станом на момент подання позивачем декларації про провадження господарської діяльності) господарська діяльність з роздрібної торгівлі пальним не входила до переліку видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану (додаток 2 до Постанови № 314).

Разом з тим судами попередніх інстанцій установлено, що розпорядженням контролюючого органу позивачу на підставі встановленого факту подання платником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. Дане розпорядження отримане позивачем, що підтверджується його підписом. Доказів скасування цього розпорядження до суду не надано. Тобто позивач, знаючи про анулювання дії його ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, користуючись Постановою № 314 здійснював роздрібну торгівлю пальним.

За таких обставин та правового регулювання колегія суддів підтримує висновки суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 600/3451/22-а касаційну скаргу позивача залишено без задоволення. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 залишено без змін.

До уваги платників! Удосконалення процесів ведення обліку платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:

- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;

- подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;

- визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 351 «Єдиний рахунок» ПКУ;

- перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;

- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

- управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.

Сплата/повернення платежів: новації законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені здійснюється відповідно до вимог ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) «Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені».

Законом України від 12.01.2023 № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» внесено зміни до ст. 43 ПКУ, а саме:

- пункт 43.2 «У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків»;

- пункт 43.4 «Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг»;

- абзац перший пункту 43.41 слова «на поточний рахунок платника податків в установі банку» замінено словами «на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг».

Слід зазначити, що небанківський надавач платіжних послуг – це надавач платіжних послуг, що не є банком.

До небанківських надавачів платіжних послуг належать:

- платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);

- філії іноземних платіжних установ;

- установи електронних грошей;

- фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;

- оператори поштового зв'язку;

- надавачі нефінансових платіжних послуг.

Щодо терміну здійснення оптової/роздрібної торгівлі іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування

Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 вересня 2024 року підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів.

Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування платники податків, які є виробниками та/або імпортерами таких продуктів, мають право відповідно до ст. 226 ПКУ не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування.

Відповідно до п. 21 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 01 жовтня 2024 року дозволяється зберігання та/або транспортування, та/або реалізація на митній території України товарів (продукції) за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТ ЗЕД без марок акцизного податку, якщо такі товари (продукція) вироблені в Україні або ввезені на митну територію України до 01 вересня 2024 року.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції!

Згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності як, зокрема, фінансова, адміністративна.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначений розд. II Закону № 265.

При цьому, розд. V Закону № 265 передбачена відповідальність за порушення вимог Закону № 265. Так, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, до суб’єктів господарювання застосовується відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірах, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 передбачено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій ст. 38 КУпАП, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Отже, у разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265, особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності згідно з ст. 155 прим. 1 КУпАП.

Про строки звітування підзвітної особи, яка витратила власні кошти на закупівлю товарів (послуг) для потреб підприємства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань регулюються ст.ст. 1159, 1160 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (із змінами).

Підпунктом 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема визначено, що звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170 ст. 170 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги») за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.

У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, продовжуються на один календарний місяць.

Відповідно до п. 1 Порядку складання Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 із змінами та доповненнями, Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт) подається з підстав, визначених п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Таким чином, у разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, а також використання власних коштів у відрядженні, Звіт подається у визначені законодавством строки. При цьому, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, то у разі несвоєчасного подання Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використання власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються.

Дніпропетровщина: кількість зареєстрованих ПРРО з початку поточного року збільшилась

Станом на 01.08.2024 на Дніпропетровщині суб’єктами господарювання зареєстровано 17 304 РРО і 57 034 ПРРО (станом на 01.01.2024 РРО – 18 598, ПРРО – 50 250).

Зокрема, у липні поточного року платники зареєстрували 388 РРО і 1 867 ПРРО.

Нагадуємо, що у разі реалізації підакцизних товарів суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а при роздрібній торгівлі алкогольними напоями – із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України).

Яка форма розрахунків застосовується при оптовій торгівлі алкогольними напоями?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 19 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) суб’єкти господарювання при здійсненні діяльності з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями зобов’язані проводити розрахунки за операціями оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями виключно у безготівковій формі, в тому числі у випадках, якщо розрахунки проводяться з іншою особою після заміни сторони у зобов’язанні чи при виконанні обов’язку боржника третьою особою.

Не вважається порушенням вимог частини першої ст. 19 Закону № 3817 непроведення розрахунків у зв’язку з припиненням зобов’язання з підстав, передбачених законом або договором між суб’єктами господарювання.

Довідково: Закон № 3817 набрав чинності 27.07.2024.

Понад 290 тисяч представників бізнесу зареєстровано на Дніпропетровщині

Станом на 01.08.2024 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на податковому обліку знаходилось 290 849 суб’єктів господарювання. У порівнянні з 2023 роком кількість платників податків збільшилась майже на 18 тисяч осіб (станом на 01.08.2023 – 272 900 осіб).

Юридичних осіб з початку поточного року зареєстровано у кількості 119 495 осіб (станом на 01.08.2023 – 117 119 осіб), ФОПів – 171 354 особи (станом на 01.08.2023 – 155 781 особа).

Кількість юридичних осіб у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшилась на 2 376 осіб, ФОПів – на 15 573 особи.

Звертаємо увагу, якщо місцезнаходження юридичної особи зареєстровано в одному адміністративному районі, а офіс і виробництво розташовані в інших районах, то така юридична особа обліковується за місцем розташування офісу, тобто місцезнаходженням (основне місце обліку), а також, в контролюючому органі за місцем розташування (реєстрації), у разі наявності, підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) за умови виникнення обов’язку подання звітності та сплати податків за таким неосновним місцем обліку.

Увага!

До Контакт-центру ДПС надходять повідомлення від платників податків про отримання ними листів нібито від імені Солом’янської ДПІ м. Києва стосовно проведення перевірки із вкладенням «Офіційний запит» (приклади електронних адрес, з яких надсилаються листи: balak@krishpar.com, fran@cavkavautogroup.com, ruben@ecostay.com, mjv@bcm.com, rivkaha@013.net, egyerrero@canezgeneration.com).

Звертаємо увагу, що такі листи не є листами та повідомленнями ДПС. Просимо всіх бути уважними та обережними, не відкривати вкладення до листа.

У разі надходження таких або подібних звернень, пов’язаних з листуванням з ДПС, просимо звертатися до органів Національної поліції (тел. 102) або на «гарячу» лінію ДПС «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 5).

Дніпропетровщина: питання ризиковості платників ПДВ обговорювали з представниками Ради бізнес-омбудсмена

За зверненням на Комунікаційну податкову платформу сьогодні в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч з представниками Ради бізнес-омбудсмена.

В заході прийняв участь заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Максим Яіцький.

Розглядали актуальні кейси реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Окрема увага - питанням відповідності критеріям ризиковості платників податку на додану вартість.

Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників

У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.

У підрозділі «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» розміщені матеріали:

«Особливості застосування норм, визначених пунктом 266.2 статті 266 Податкового кодексу України щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: застосування норми підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266»;

«Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Підрозділ «Податок на доходи фізичних осіб» доповнено матеріалом «Податкова соціальна пільга з податку на доходи фізичних осіб».

У підрозділі «Плата за землю» розміщено матеріал «Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб».

Підрозділ «Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування» доповнено інформацією «ТОП – 10 помилок при заповненні Звіту про КІК».

У підрозділі «Перегляд рішень територіальних органів ДПС у встановленому законодавством порядку» додано матеріал «Аналіз причин, що слугували підставами для задоволення/залишення без задоволення скарг платників податків».

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 330 відео, текстових та презентаційних матеріалів.

Яка оціночна вартість земельної ділянки, що отримується в подарунок (спадщину), застосовується при розрахунку ПДФО?

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).

Відповідно до ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом № 1378, а також іншими законами.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема, членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримує подарунок (спадщину ) від фізичної особи – резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якого подарунку.

З урахуванням норм ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку (спадщини) застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Ввезені на митну територію України товари отримано безоплатно: порядок формування податкового кредиту з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Базою оподаткування для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, що ввозяться на митну територію України, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.

Таким чином, ПДВ, сплачений при розмитненні ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.

При цьому платник податку згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Чи переривається термін, встановлений ПКУ для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ та абзаці першому п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Новації для платників

1) абзац четвертий пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 викладено в новій редакції, відповідно до якого платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників);

2) статтю 8 Закону № 2464 доповнено новою частиною 142, відповідно до якої єдиний внесок для осіб, які є домашніми працівниками і беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі 22 відсотки суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Закон № 3680 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 24.05.2024 № 42.

Володієте часткою в іноземній юридичній особі – подайте повідомлення!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.6.3 п. 39 прим. 2.6 ст. 39 прим. 2 ПКУ у разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Повідомлення надсилається засобами електронного зв’язку не пізніше п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

На офіційному вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр форм податкових документів розміщено електронну форму Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі за ідентифікатором форми J1610101 (https://tax.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms _deklar.htm).

До уваги фізичних осіб – платників земельного податку!

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п.14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Абзацами першим – п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Враховуючи вищевикладене, у випадку переходу до фізичної особи (громадянина) права власності на земельну ділянку та відсутності у базах даних інформаційних систем ДПС відомостей про дану земельну ділянку, така фізична особа має право подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на підставі яких органом ДПС буде здійснено нарахування сум земельного податку. Інших випадків в частині обов’язку подання фізичною особою (громадянином) документів щодо прав власності на земельну ділянку, а також витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормами ПКУ не визначено.

Чи має право суб’єкт господарювання використовувати одну печатку на всіх ПРРО, які зареєстровані на кожну окрему господарську одиницю?

Частиною другою ст. 12 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) встановлено, що користувачі електронних довірчих послуг зобов’язані, зокрема, забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа та невідкладно повідомляти надавача електронних довірчих послуг про підозру або факт компрометації особистого ключа.

Компрометація особистого ключа – будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до особистого ключа (п.п. 26 частини першої ст. 1 Закону № 2155).

Отже, суб’єкт господарювання має право використовувати одну печатку на всіх програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО), які зареєстровані на кожну окрему господарську одиницю, якщо такі ПРРО не потребують задіяння касирів.

У разі, якщо при використанні ПРРО задіяні касири, то для кожного такого ПРРО необхідно створити окрему печатку.

Офіційно оформлені трудові відносини – важлива складова стабільної роботи економіки

Незадекларована праця не тільки є ризиком недонадходжень коштів до бюджетів, що обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, а й створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

За порушення законодавства про працю можуть бути застосовані різні види санкцій, залежно від характеру і наслідків порушення, а також від суб’єкта господарювання, який його скоїв.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.

Нагадуємо, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії

Акцентуємо увагу, що задекларована праця – це відповідна репутація і імідж компанії, яка, сумлінно сплачуючи кошти до бюджетів, вносить особистий вклад в економіку країни та її обороноздатність.

До уваги платників, які здійснюють контрольовані операції!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.9.0 станом на 29.07.2024 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 року по 29.07.2024 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.9.0) (станом на 29.07.2024):

Додано нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 07 грудня 2023 року № 673 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2023 року № 725):

J0104707 – Звіт про контрольовані операції;

J0147107 – Додаток до Звіту про контрольовані операції. Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях;

J0147207 – Інформація до додатка до Звіту про контрольовані операції. Інформація про пов'язаність осіб.

Щодо надходження ПДВ до бюджету у січні – липні 2024 року

Детінізація поступово набирає обертів, що, безпосередньо, відображається на надходженнях податку на додану вартість до бюджету.

Так, понад минулорічний факт у січні – липні 2024 року до бюджету додатково надійшло 46,3 млрд грн (+43,3 %) ПДВ (сальдо) (факт 7 міс. 2024 року – 153,3 млрд грн, 7 міс. 2023 року – 107,0 млрд грн).

Збір ПДВ за 7 місяців 2024 року становить 236,9 млрд грн, а це +25,4 %, або +47,9 млрд грн відносно 7 місяців 2023 року (факт 7 міс. 2023 року – 189,0 млрд грн).

Драйверами зростання ПДВ є такі галузі:

- Оптова та роздрібна торгівля;

- Переробна промисловість.

Тетяна Кірієнко взяла участь у засіданні членів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України від Львівської області

Представники ДПС на чолі з в. о. Голови Тетяною Кірієнко взяли участь у засіданні членів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України від Львівської області.

Учасники обговорили низку питань щодо адміністрування місцевих податків та туристичного збору.

«ДПС є партнером та зацікавленою стороною у співпраці з органами місцевого самоврядування. У межах своїх повноважень ДПС готова взяти участь у подальшому обговоренні та напрацюванні змін для врегулювання питання повноти наповнення місцевих бюджетів шляхом удосконалення адміністрування», – зазначила очільниця ДПС.

Нагадаємо, що на сьогодні відповідно до чинного законодавства органи місцевого самоврядування виконують низку функцій в межах забезпечення справляння місцевих податків: встановлюють ставки місцевих податків і зборів, податкові пільги, до контролюючих органів надають інформацію щодо укладених договорів оренди земельних, затверджують перелік податкових агентів з туристичного збору, визначаються земельні ділянки для забезпечення паркування транспортних засобів тощо.

Щодо Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах...

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що:

Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону № 481 («Атестація виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 Закону № 3817 («Атестація виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та ферментації тютюнової сировини»);

положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Пунктом 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 встановлено термін набрання чинності цим законом – з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих його норм, зокрема:

пункт 85 частини першої статті 1, в якому визначення «тютюнові вироби» доповнено іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування, статті 67 «Максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби, тютюн, промислові замінники тютюну та рідини, що використовуються в електронних сигаретах» (у частині інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування) Закону № 3187, які набирають чинності та вводяться в дію з 1 вересня 2024 року. Отже, з 1 вересня 2024 року діяльність з виробництва інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, оптової та роздрібної торгівлі підлягає ліцензуванню.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 21 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 до 1 жовтня 2024 року дозволяється зберігання та/або транспортування, та/або реалізація на митній території України товарів (продукції) за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТЗЕД без марок акцизного податку, якщо такі товари (продукція) вироблені в Україні або ввезені на митну територію України до 1 вересня 2024 року.

Норми Закону № 3817, які стосуються електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, акцизного електронного документа, Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, електронних акцизних марок, набирають чинності та вводяться в дію з 1 січня 2026 року.

Відповідно до пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 розділ VІІ «Ліцензування» Закону № 3817 набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (крім пунктів 22, 23, 25 частини другої статті 46 «Припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності», якою встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, і статті 49 «Порядок інформування суб’єктів господарювання про вартість ліцензій на право провадження відповідних видів господарської діяльності»).

Пунктом 24 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

установлено право суб’єкта господарювання зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 регламентовано дії суб’єктів господарювання щодо здійснення господарської діяльності починаючи з дня введення воєнного стану в Україні та до дня набрання чинності Законом № 3817 (далі – у визначений пунктом 6 період).

Зокрема, суб’єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження такої діяльності, зобов’язаний:

протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності, подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом № 481;

сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії – до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, або до дня отримання нової ліцензії.

Суб’єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Суб’єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону № 481, зобов’язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності:

подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 також встановлено:

механізм розрахунку суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту;

право суб’єкта господарювання звернутися до органу ліцензування для уточнення суми несплачених чергових платежів, яка підлягає сплаті;

наслідки для суб’єкта господарювання у разі невиконання ним вимоги щодо сплати чергових платежів (визнання недійсною ліцензії з дати закінчення строку її дії та визнання такою, що провадилася без наявності ліцензії із застосуванням фінансових санкцій, визначених Законом № 481 – для ліцензій, строк дії яких закінчився у визначений пунктом 6 період; припинення дії ліцензії у порядку, визначеному Законом № 481, з дня несплати першого чергового платежу – для ліцензій, строк дії яких не закінчився у період дії воєнного стану).

З дня набрання чинності Законом № 3817 застосовується відповідальність у розмірах, встановлених:

статтею 73 Закону № 3817 за порушення норм Закону № 3817 та Закону № 481, у період дії положень Закону № 481;

статтею 17 Закону № 481 – у випадках, встановлених пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817.

Особливості заповнення декларації з акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (із змінами), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Декларація).

Згідно з абзацом другим п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Оскільки норми п. 214.6 ст. 214 Кодексу набрали чинності з 16 березня 2024 року, пропонуємо платникам акцизного податку до внесення відповідних змін до форми Декларації та набрання ними чинності здійснювати декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням внесених до Кодексу змін Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» наступним чином.

Платники акцизного податку заповнюють лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції) (п.3 розділу ІІІ Декларації).

В Декларації зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку, обраховані відповідно до встановлених Кодексом норм втрат та відходів:

- із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше – по коду операції А6 розділу А та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатках 1 та 3 до Декларації;

- з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (в тому числі тютюнової сировини, тютюнових відходів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) – по коду операції Б5 розділу Б та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатках 1 та 2 до Декларації;

- з реалізації пального – по коду операції В5 розділу В та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатку 1 до Декларації.

З урахуванням особливостей обрахунку норм втрат та відходів тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах - у розділі Б Декларації (у рядку по коду операції Б5) мають, зокрема, зазначатися:

податкові зобов’язання, визначені з обсягів понаднормативних втрат та відходів ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів (визначаються виходячи з перевищення 5 відсотків загального обсягу такої тютюнової сировини, використаної для виробництва тютюнових виробів протягом такого календарного (звітного) місяця) або неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини (визначається виходячи з перевищення 10 відсотків загального обсягу (ваги) неферментованої тютюнової сировини, використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця);

податкові зобов’язання, визначені з обсягів понаднормативних втрат рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет (перевищення 5 відсотків загального об’єму таких рідин, використаних у виробництві, у тому числі електронних сигарет, протягом такого календарного (звітного) місяця).

Пунктом 214.6 ст. 214 Кодексу також встановлено порядок визначення норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва сукупно усіх тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць.

Так за наявності понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час виробництва тютюнових виробів базою оподаткування є:

- для тютюнових виробів, облік яких ведеться у кілограмах - обсяг понаднормативно витраченої ферментованої тютюнової сировини у виробництві тютюнових виробів;

- для тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках, - кількість таких тютюнових виробів, яку можна було б виробити з обсягів перевитраченої тютюнової сировини з розрахунку 600 грамів на 1000 штук.

Платникам акцизного податку необхідно розраховувати акцизний податок виходячи з бази оподаткування визначеної з наднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць з урахуванням таких особливостей.

Для тієї продукції, облік якої ведеться у штуках, базою оподаткування є визначений обсяг понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів, який визначається як різниця між:

а) загальним обсягом фактичних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів;

та

б) розрахунковим обсягом витрат ферментованої тютюнової сировини, розрахованим виходячи з обсягу вироблених тютюнових виробів та норми витрат у розмірі 600 грамів ферментованої тютюнової сировини на виробництво 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат).

Для тієї продукції облік якої ведеться у кілограмах, базою оподаткування є обсяг наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця, який визначається як різниця між:

а) загальним обсягом фактичних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця;

та

б) розрахунковим обсягом витрат ферментованої тютюнової сировини розрахованим виходячи з обсягу вироблених тютюнових виробів та норми витрат у розмірі 1000 грамів ферментованої тютюнової сировини на виробництво 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат), протягом такого календарного (звітного) місяця;

Додатково зазначаємо, що платник акцизного податку має забезпечити ведення окремого обліку витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться у штуках та кілограмах. У разі відсутності такого обліку дотримання норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів здійснюється виходячи з розрахунку витрати ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках.

Щодо визначення податкових зобов’язань з понаднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць.

Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів (відповідно до обсягів понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини при виробництві тютюнових виробів) має бути здійснено:

- у Додатку 1 до Декларації по коду операції Б5, де зазначаються окремими рядками кількість/обсяг тютюнових виробів (облік яких ведеться у кілограмах), яка б могла бути виготовлена з обсягу наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3 «понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми, яка становить 1000 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр.9 );

- у Додатку 2 до Декларації по коду операції Б5, де зазначається окремими рядками кількість тютюнових виробів (облік яких ведеться у штуках), яка б могла бути виготовлена з обсягу понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3«понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми яка становить 600 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр.10).

Також у Додатку 2 до Декларації зазначаються:

- розмір мінімального податкового зобов’язання, встановленого Кодексом (гр.17, 18 Д2);

- сума мінімального податкового зобов’язання з обсягів товару (гр.19, 20Д2);

- сума акцизного податку з обсягів товару (яка з них має більше значення)(гр. 21 Д2).

Нагадування платникам податку на прибуток підприємств про подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 05.04.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.03.2024 № 111 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 березня 2024 року за № 429/41774 (далі – наказ № 111).

Наказом № 111 внесені зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), які пов’язані з реалізацією положень Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон).

Для цілей оподаткування прибутку банків Законом внесено зміни, зокрема, до розділів ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо встановлення:

а) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків для цілей:

оподаткування прибутку банку;

оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку;

застосування положень щодо виплати дивідендів банками;

б) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50 відсотків за результатами податкового (звітного) 2023 року з урахуванням вимог пункту 68 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

У зв’язку з цими змінами форма Декларації приведена у відповідність до положень Кодексу, а саме доповнено: примітку 5 основної форми, примітку 2 додатку АВ, примітку 6 додатку КІК, примітку 2 додатку ВП та приміткою 1 додаток ЗП Декларації реченням такого змісту:

«Банки зазначають базову (основну) ставку податку на прибуток у відсотках, встановлену пунктом 136.11 статті 136 розділу ІІІ Податкового кодексу України або пунктом 68 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.».

Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.

До запровадження оновленої форми Декларації рекомендуємо банкам застосовувати форму, що діяла до набрання чинності наказу № 111, з обрахунком суми податку на прибуток за ставками у відсотках, визначеними пунктом 136.11 статті 136 Кодексу, починаючи з І кварталу 2024 року, та пунктом 68 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу за податковий (звітний) період – 2023 рік (у тому числі для уточнюючої Декларації).

Яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі?

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі – підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі – установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, та фізичними особами визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами та доповненням (далі – Положення № 148).

Пунктами 48, 49 розд. V Положення № 148 встановлені строки здавання готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках.

Поряд з тим, відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.

Небанківські надавачі платіжних послуг, комерційні агенти із приймання готівки, які крім операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача (абзац другий п. 50 розд. V Положення № 148).

Установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства – юридичної особи, небанківського надавача платіжних послуг (абзац третій п. 50 розд. V Положення № 148).

Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності (абзац четвертий п. 50 розд. V Положення № 148).

Згідно з п. 51 розд. V Положення № 148 релігійним організаціям (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності, ліміт каси та строки здавання готівки не встановлюються.

Державна казначейська служба України та розпорядники й одержувачі бюджетних коштів, які обслуговуються в органах Державної казначейської служби України, самостійно визначають порядок установлення ліміту каси (п. 52 розд. V Положення № 148).

Водночас, п. 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Разом з тим, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання роз’яснення з порушеного питання.

На Дніпропетровщині продовжує роботу комісія з визначення підприємств критично важливими

Забезпечення стабільної роботи економіки у воєнний час здійснюється працюючим бізнесом.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш прийняла участь у засіданні комісії з визначення підприємств та установ критично важливими.

Захід очолив в. о. першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрій Кульбач.

Комісією розглянуті пропозиції щодо підприємств – претендентів на включення до переліку критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області.

Особлива увага – відповідності суб’єктів господарювання критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Робота продовжується.

Чи застосовується відповідальність до платника єдиного внеску, який помилково сплатив суму єдиного внеску не на належний рахунок 3556 в законодавчо встановлений термін, та подав заяву на перерахування коштів на відповідний рахунок 3556 з копією розрахункового документа?

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у терміни, встановлені частиною восьмою ст. 9 Закону № 2464.

Згідно з п. 2 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, сплачені суми, зокрема, єдиного внеску, рознесені на підставі відповідної інформації Казначейства, відображаються в інтегрованих картках платників датою їх зарахування на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня, передбачені cт. 25 Закону № 2464, розрахунок яких здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Відповідно до п.п. 2 п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, із змінами) (далі – Порядок № 417), у випадку помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556 та виникнення недоїмки, здійснюється повернення коштів.

Для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених не на належний рахунок 3556, платник має подати до контролюючого органу за місцем обліку заяву про повернення помилково сплачених коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417 разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (п. 6 Порядку № 417).

Контролюючий орган у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження Заяви перевіряє надану платником інформацію та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 417. Розрахунковий документ на перерахування коштів на відповідний рахунок 3556 орган ДПС формує на підставі такого висновку у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання (пп. 9, 13 Порядку № 417).

При цьому у разі підтвердження помилкової сплати сум єдиного внеску не на належний рахунок 3556 із дотриманням граничних строків сплати єдиного внеску та здійснення платником єдиного внеску дій, передбачених п. 6 Порядку № 417 (подання Заяви разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556, із обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів («Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань»), підстави для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску відсутні.

До уваги суб’єктів господарювання, які набули право власності на об’єкти нерухомості!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи (ст. 47 ПКУ).

Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ,

– тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Слід зазначити, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Згідно з абзацом восьмим п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платники, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язку щодо подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ПКУ, за 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, за І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період), та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022.

Звільнення від відповідальності не розповсюджується на річну Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка подається за поточний звітний період не пізніше 20 лютого поточного року.

Зазначений висновок базується на тому, що граничний термін подання податкової звітності за 2022 рік не припадає на період, визначений п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (з 24.02.2022 до 01.06.2022), а граничний термін подання податкової звітності за 2021 рік не припадає на період дії воєнного стану на території України, тому строки подання податкової звітності, визначені п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, не стосуються подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за річний звітний період.

Враховуючи викладене, до платників, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, за неподання (несвоєчасне подання) платником Декларації протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт оподаткування, в тому числі при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого, що призвело до збільшення або зменшення податкового зобов’язання, передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

- в розмірі 340 грн, за кожне неподання (несвоєчасне подання) Декларації;

- в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання Декларації платником, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) Декларації.

Чи може платник повторно подати таблицю даних платника ПДВ, якщо рішення про її неврахування було оскаржено в адміністративному/судовому порядку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подання таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Постанова № 1165).

Відповідно до п. 15 Порядку зупинення Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання.

Згідно з п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування Таблиці, про відповідність платника ПДВ (податок) критеріям ризиковості платника (далі – Порядок розгляду скарги), затвердженого Постановою № 1165, протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня платником ПДВ може бути подана скарга на рішення комісії регіонального рівня.

Відповідно до п. 11 прим. 1 Порядку розгляду скарги комісія центрального рівня розглядає скаргу протягом:

- 10 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;

- 30 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податку, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.

Строк розгляду скарги не може бути продовжено.

Розгляд скарги платника податку, який вияв бажання взяти участь у розгляді скарги, може бути перенесено в межах строку розгляду скарги у разі оповіщення через автоматизовану систему централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема повітряну тривогу, в межах адміністративної територіальної одиниці, в якій перебувають комісія центрального рівня та/або платник податку в період, визначений для розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції з таким платником податку. Водночас платнику податку надсилається повідомлення з відміткою «повторно».

За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом строку, зазначеного у п. 11 прим. 1 Порядку розгляду скарги, приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін (п. 12. Порядку розгляду скарги).

При цьому рішення комісії центрального рівня, прийняте за результатами розгляду скарги, стосується конкретної Таблиці з відповідними номером та датою.

Кожна наступна Таблиця, направлена платником податку на реєстрацію до ДПС, отримує власний вхідний реєстраційний номер та приймається комісією регіонального рівня для розгляду як новий документ.

Таким чином платник податку має можливість повторно сформувати нову таблицю, та направити її на розгляд комісії регіонального рівня відповідно до п. 12 Порядку зупинення.

Чи може особа, якій не вистачає до страхового стажу декілька місяців, заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата, на період менше одного року?

Відповідно до частини другої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) особи, зазначені в частині першій ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Згідно з абзацом першим частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).

Підпунктом 4 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), визначено, що за бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і у разі отримання від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) після перевірки викладених у заяві відомостей контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою, наведеною в додатку 5 Інструкції № 449.

При цьому абзацами першим – другим частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 встановлено, що сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.

Враховуючи викладене, особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця. Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.

До уваги платників, які здійснюють контрольовані операції!

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.9.0) (станом на 29.07.2024):

Додано нові версії документів:

J0104707 – Звіт про контрольовані операції;

J0147207 – Інформація до додатка до Звіту про контрольовані операції. Інформація про пов'язаність осіб.

Платники Дніпропетровщини з початку поточного року забезпечили позитивну динаміку надходжень до бюджетів та державних цільових фондів

У січні – липні 2024 року від платників Дніпропетровщини надійшло до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) понад 71,0 млрд гривень.

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, державний бюджет у січні – липні 2024 року поповнився на понад 27,9 млрд грн, що на понад 5,6 млрд грн, або на 25,5 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.

Місцеві бюджети протягом семи місяців поточного року отримали понад 23,0 млрд грн, що на понад 3,9 млрд грн більше ніж у січні – липні 2023 року. Темп росту надходжень складає 120,8 відсотків.

До державних цільових фондів у січні – липні 2024 року платниками спрямовано понад 20,1 млрд грн єдиного внеску, що на понад 2,6 млрд грн, або на 15,2 відс., більше ніж за підсумками аналогічного періоду 2023 року.

Дякуємо платникам за роботу і фінансову підтримку держави!

До загального фонду державного бюджету у січні – липні 2024 року надійшло 593,1 млрд гривень

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.

У січні – липні 2024 року надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету становили 593,1 млрд гривень.

Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 110,8 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 83,6 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – у 1,5 раза (+51,1 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 4,8 відс. (+5,3 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 4 відс. (+2,7 млрд гривень).

У розрізі основних платежів у січні – липні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 2,2 раза (+82 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – в 1,4 раза (+46 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 22,7 відс. (+21,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 21,3 відс. (+12,5 млрд гривень).

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у липні 2024 року становили 64,8 млрд гривень.

Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 6,1 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 3,7 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 13,5 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – 248,1 відс. (+3,3 млрд грн), з податку та збору на доходи фізичних осіб – 112,6 відс. (+2,2 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 101,5 відс. (+0,2 млрд гривень).

У розрізі основних платежів у липні 2024 року приріст порівняно з липнем 2023 року становить з податку та збору на доходи фізичних осіб – 30,8 відс. (+4,7 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 47,3 відс. (+4,1 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 11,9 відс. (+2,2 млрд грн), податку на прибуток – 72,8 відс. (+2,3 млрд грн).

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Про подання Звіту про контрольовані операції за оновленою формою, починаючи з 01.08.2024

Звертаємо увагу платників податків, що з 01.08.2024 подання Звітів про контрольовані операції здійснюється за новою формою.

Електронна форма Звіту про контрольовані операції доступна для завантаження на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Звіт про контрольовані операції (коди форми J014707, J0147107, J0147207).

Нагадуємо, що з 06.02.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.2023 за № 2223/41279, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2023 № 725, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2023 за № 2281/41337 (далі – Наказ № 673).

Відповідно до Наказу № 673 внесено зміни до:

- форми Звіту про контрольовані операції, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317, зокрема, її викладено в новій редакції;

- Порядку заповнення Звіту про контрольовані операції.

Інформацію про зміну форми Звіту про контрольовані операції розміщено 23 лютого 2024 року на вебпорталі ДПС у розділах:

- Головна/Законодавство/Податкове законодавство/Накази/Наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (із змінами);

- Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Форми звітності/Наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (зі змінами);

- Головна/Законодавство/Електронні форми документів/Податок на прибуток підприємств/Звіт про контрольовані операції.

Представники ДПС взяли участь у засіданні Антикризового штабу при УСПП

Проблематику у сфері адміністрування податків обговорювали сьогодні учасники засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах війни при Українському союзі промисловців та підприємців України.

Увагу учасників було акцентовано на особливостях контрольно-перевірочної роботи, процедурах апеляційного оскарження за результатами перевірок, найпоширеніших помилках, які виявляють аудитори під час перевірок тощо.

Також розглянуто питання реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податківці поінформували про основні зміни, внесені до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН і Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, про неврахування таблиці даних платника ПДВ, про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості.

Під час заходу представники ДПС та ГУ ДПС у м. Києві розглянули окремі кейси як приклади системних питань та надали рекомендації щодо їх вирішення. Також були надані відповіді на практичні запитання бізнесу.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Плата за землю: пільги для фізичних осіб

Так, від сплати податку звільняються:

- особи з інвалідністю першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – не більш як 2 га;

- для житлового фонду: у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах – не більш як 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.

Також Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Порядок застосування пільг по земельному податку для фізичних осіб

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Якщо фізична особа, яка має право на пільгу по земельному податку відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених Кодексом, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі - заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, яка має право на пільгу по земельному податку, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою строків подання заяви про застосування пільги, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 31.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854).

Постанову № 854 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 31.07.2024 № 154 і з нею можна ознайомитись на Єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-funktsionuvannia-systemy-upravlinnia-podatkovymy-ryzykamy-komplaiens-ryzykamy-v-derzhavnii-podatkovii-sluzhbi-854-250724

Чи необхідно здійснювати перереєстрацію РРО та ПРРО у разі перейменування назви міста, вулиці?

Процедура реєстрації/перереєстрації РРО/ПРРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Порядок № 547)/ Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547 перереєстрація РРО здійснюється у разі використання РРО в іншій господарській одиниці, зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні, у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення / п. 8 розд. II Порядку № 317 перереєстрація ПРРО здійснюється у разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.

Для перереєстрації РРО/ПРРО подається заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – заява №1-РРО)/ заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – заява № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».

У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви № 1-РРО/№ 1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування), код території, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці, які заповнюються згідно з даними повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення № 20-ОПП), поданим до контролюючого органу відповідно до вимог та у порядку згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.

Платник податків, керуючись пп. 8.1, 8.4, 8.5 розд. VIIІ Порядку № 1588, подає повідомлення № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. При цьому, у графі 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення № 20-ОПП вказується значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

Назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку згідно з п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».

Відомості щодо господарської одиниці в реєстраційній заяві, зокрема, для перереєстрації РРО/ПРРО, та у фіскальному чеку мають відповідати відомостям, зазначеним у повідомленні № 20-ОПП.

Отже, на підставі внесених змін до даних правовстановлювальних документів та/або у зв’язку зі зміною назви міста/вулиці для перереєстрації РРО/ПРРО суб’єкту господарювання необхідно подати повідомлення № 20-ОПП з позначкою «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», у якому зазначити оновлені дані про місцезнаходження об’єкта оподаткування. Після цього, керуючись пунктами 1 та 2 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547 / пунктами 8 та 10 розд. II Порядку № 317, платнику податків необхідно подати заяву № 1-РРО/№ 1-ПРРО з позначкою «перереєстрація», зазначивши оновлені дані про адресу господарської одиниці у розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці».

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, наведено у п.п. 5.2 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

В якій валюті складається Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт за кордон, якщо повернення невикористаних коштів працівником здійснюється в іноземній валюті?

Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами) порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ).

Відповідно до п. 42 розд. VI Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2 (із змінами), резиденти – юридичні особи і фізичні особи – підприємці, представництва юридичних осіб – нерезидентів мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти.

Згідно з п. 5 розд. IІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (із змінами) (далі – Інструкція № 59), підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.

Відповідно до п. 17 розд. ІІІ Інструкції № 59 після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт). Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом) підлягає поверненню працівником (у грошових одиницях, у яких було надано аванс) на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку, а у разі отримання авансу готівкою сума надміру витрачених коштів підлягає поверненню працівником до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації.

У разі якщо відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи.

У разі якщо під час службового відрядження відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, за наявності поважних причин керівник може продовжити строк подання Звіту до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Звіт подається підзвітною особою за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.05.2023 № 239). Разом із Звітом подаються підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком).

Строки подання Звіту встановлені у п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України. При цьому. суми невитрачених коштів повертаються платником податку в касу або зараховуються на банківський рахунок підприємства до чи під час подання Звіту.

Пунктом 19 розд. III Інструкції № 59 передбачено, що під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджено документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти – зважаючи на крос-курс, розрахований за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту.

Враховуючи викладене, Звіт складається у національній валюті України за крос-курсом, розрахованим за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту. При цьому сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на банківський рахунок підприємства, що їх надало, у грошових одиницях, в яких було надано аванс, у встановленому законодавством порядку.

Платником податків самостійно виявлено заниження суми податкового зобов’язання: нарахування пені

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).

Порядок нарахування пені визначено ст. 129 ПКУ.

При нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, розпочинається нарахування пені (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

Абзацом третім п. 129.4 ст. 129 ПКУ встановлено, що на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Про отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування за поточний рік в середині року

Порядок визначає процедуру видачі Довідки платнику податків – особі (юридичній або фізичній), яка є резидентом України у розумінні Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними органами, з метою застосування зазначених договорів до доходів, отриманих платниками податків із джерел в іноземній державі (п. 1 Порядку).

Пунктом 2 Порядку визначено, що надання Довідки або підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними органами, здійснюється безоплатно на підставі Заяви про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування платника податків за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява).

При заповненні розділу 1 Заяви платник податків зазначає рік, за який він бажає отримати Довідку для уникнення подвійного оподаткування між Україною і відповідною іноземною державою.

Поряд з цим, для визначення резидентності є одна з підстав зазначена платником податків на власний розсуд та з урахуванням п.п. 14.1.213 п. 14.1. ст. 14 ПКУ:

- реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Реєстрі самозайнятих осіб;

- тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні;

- має місце постійного проживання в Україні;

- перебуває в Україні не менше 183 днів (включно з днями приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року;

- Порядком та формою Заяви не передбачено обмежень щодо року за який контролюючим органом може бути надана Довідка.

Отже, платник податків може отримати Довідку за поточний рік, який зазначено в Заяві, в середині такого року за умови наявності підстав та відповідно до Порядку.

В яких випадках у фізичної особи виникає право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом?

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

- об’єкт житлової іпотеки придбавається;

- збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Заяву про включення до реєстру волонтерів можна подати у паперовій і електронній формі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) нагадує, що п. 2.1 розділу ІІ Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1089), передбачено, що для включення до Реєстру волонтерів фізична особа – благодійник подає до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі Заяву про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за формою № 1-РВ (далі – Заява за ф. № 1-РВ).

Заява у паперовій формі може бути подана особисто, поштою або через уповноважену особу (представника):

- благодійником особисто – до будь-якого контролюючого органу з пред’явленням паспорта громадянина України, або документа, що посвідчує особу. Іноземці та особи без громадянства пред’являють документ, що підтверджує перебування на території України на законних підставах;

- представником – до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи – благодійника, за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої нотаріально, на проведення відповідних дій (після пред'явлення повертається);

- поштою – до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи – благодійника, підпис фізичної особи – благодійника на заяві має бути завірений нотаріально.

Заява за ф. № 1-РВ наведена у додатку 3 до Порядку № 1089, подається з позначкою «Включення до реєстру».

Заява у електронній формі може бути подана через Електронний кабінет.

Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим будь-яким кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Для заповнення та подання заяви після ідентифікації та входу до приватної частини ЕК необхідно перейти у режим ЕК «Для громадян» підрежим «Заява до Реєстру волонтерів/Створити» або пройти за маршрутом «Додатково / Введення звітності / Створити» та обрати форму з кодом f1308302.

Після заповнення заяви здійснити перевірку, зберегти, підписати і відправити.

Для подання заяви в електронній формі через Електронний кабінет натисніть тут: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Електронна форма заяви (f1308302) для розробників програмного забезпечення розміщена за посиланням:

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовій формі.

Комунікаційна податкова платформа: порядок реєстрації фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – тематика зустрічі

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.

Розглянули порядок взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Увагу акцентовано на переліку та способах подання документів, необхідних для отримання послуги та строки її виконання.

Крім того, податківці нагадали про переваги електронних сервісів ДПС і мобільного додатку «Моя податкова».

Комунікація з платниками триває!

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові)

Попередня

Нікопольська районна державна адміністрація інформує про вебінар

Наступна

Легалізація ринку праці сьогодні піднімає обороноздатність країни і бюджетні можливості громад!